Справа 22а-11482                       Головуючий у 1 інстанції  Єпель  О.В.

Категорія 10.3.1                                   Доповідач   Лоленко А.В.

                                    У Х В А Л А

                                   І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  02  червня  2011  року           м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Лоленко А.В.,  суддів Дундар  І.О., Агєєва  О.В.

           при секретарі  Зілаковій  Я.Г.      

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України   в Київському районі м. Донецька   на постанову  Київського районного суду м. Донецька  від 02 вересня 2009 року по адміністративній справі за позовом  ОСОБА_1   до   управління Пенсійного фонду України   в  Київському  районі м. Донецька   про визнання дій неправомірними та   зобов”язання  здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, -    

                                                                В С Т А Н О В И В:

           П остановою Київського районного суду м. Донецька  від  02 вересня  2009 року позов   задоволено:  зобов’язано відповідача здійснити позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни  у розмірі  30  відсотків  мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст.  28 Закону України  "Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування" з урахуванням  встановленого  законодавством прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність    у періоди з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року  та  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в   Київському  районі м. Донецька    просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.  

      Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ураховуючи  Положення  Закону  України від  02.12.2010 року  № 2748-У1 «Про  внесення  змін  до  розділу Х11 «Прикінцеві  положення» Закону  України «Про  судоустрій і  статус суддів» щодо  передачі  справ  пов’язаних  із  соціальними  виплатами   справа  розглядається за  правилами КАС  України  цивільною палатою Апеляційного суду  Донецької області.

      З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в   Київському  районі м. Донецька   визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

        Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року", призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

  Ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  "Про соціальний   захист  дітей  війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України,  положення ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 року" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів  при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Суд першої інстанції дійшов  правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року   в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є обґрунтованими.  

 На підставі ст..ст. 99, 102 КАС України суд обгрунтовано поновив позивачу строк звернення  до суду.

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути взяті до уваги.  

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись    ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

                                           У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в  Київському   районі м. Донецька   залишити без задоволення.

Постанову   Київського районного суду м. Донецька  від 02 вересня  2009 року залишити без змін.

             Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

                                           Головуючий :

                                      Судді: