Справа №10-220/11 Головуючий в 1 інстанції: Лівочка Л.І.
Категорія: ст. 236- 2 КПК України Доповідач: Залізняк Р.М.
У Х В А Л А
Іменем України
16 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Залізняк Р.М.,
суддів Левандовича О.О., Опрі Л.О.
за участю: прокурора Тарасенка І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією заявника ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.11.2010р. про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька Пальчикова А.Ю. від 01.07.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченому ст. 383 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.11.2010., відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька Пальчикова А.Ю. від 01.07.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченому ст. 383 КК України.
На зазначену постанову суду заявник ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати як незаконну, винесену без урахування всіх обставин справи, з порушенням вимог ст.ст. 99, 130, 236-2 КПК України. Вважає, що перевірка, яка проводилась органами прокуратури, формальна та однобічна, при проведенні досудової перевірки не виконані вимоги ст. 97 КПК України. Крім того вважає, що при винесені постанови суд опирався на думку прокурора, та не врахував те, що постанова винесена прокурором при неповноті та однобічності перевірки, ігноруванні зібраних доказів і його пояснень при розгляді справи у суді. Суд проігнорував, що ОСОБА_4 є єдиним свідком по справі, що знаходиться у залежності від ОСОБА_3, у зв’язку з виконанням нею своїх службових обов’язків та вона не підтвердила, що він забивав сірниками двері службового кабінету ОСОБА_3 Зазначає, що крім пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відсутні інші докази пошкодження ним дверей кабінету ОСОБА_3 Вважає, що неповнота перевірки виразилась у недопиті працівників бухгалтерії, які були незалежними свідками.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 тричі не прибув, хоч належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду його апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, що вважав постанову суду законною та обґрунтованою, та заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи у межах поданої апеляції , колегія суддів дійшла висновку, що апеляція заявника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 цього Кодексу приймає одне з таких рішень:
1) скасовує постанову про відмову у порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;
2) залишає скаргу без задоволення.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи скасовується суддею у разі, коли витребувані матеріали свідчать про достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Достатніми є такі дані, які свідчать про наявність певних кримінально караних дій чи бездіяльності.
Як видно з постанови суду першої інстанції та матеріалів справи судом першої інстанції було ретельно перевірено законність та обґрунтованість винесення помічником прокурора Ворошиловського району м. Донецька Пальчиковим А.Ю. постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст. 383 КК України на підставі витребуваних матеріалів відповідно до яких було відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Як видно з матеріалів про відмову у порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 (далі матеріал) він звернувся з письмовою заявою до начальника Ворошиловського райвідділу внутрішніх справ м. Донецька про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за ст.ст. 383, 384 КК України (а.с. 2).
Аналогічна заява була подана ОСОБА_1 на ім’я прокурора Ворошиловського району м. Донецька 24.06.20410р. (а.с. 14).
Як видно з зазначеного матеріалу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були відібрані 24.06.2010р. пояснення з приводу поданих ОСОБА_1 заяв. З них вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знайомі з 2004 року приблизно з вересня 2006 року між ними склалися неприязні відносини з приводу підозри з боку ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_6 здійснює за ним сліжку. Неприязні відносини між ними періодично виникали в грудні 2006 року, вересні 2007 року, на весні 2008 року та у липні 2009 року привели до відкритого конфлікту (а.с. 15- 19 мат.).
Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 194 КК України від 03.08.2009р., 31.07.2009р. ОСОБА_1 був затриманий за місцем роботи ОСОБА_3 у регіональному фонді Держмайна України та відносно нього був складений протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (а.с. 1 мат.).
Постановою начальника Ворошиловського РВ ГУМВС України м. Донецька від 31.07.209р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 КУпАП та підданий адмінстягненню у виді штрафу у розмірі 51 грн. (а.с. 12).
До матеріалів перевірки були також додані всі матеріали по заяві ОСОБА_3 від 31.07.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності в тому числі і пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 з приводу події 31.07.2009р. (а.с. 2, 10 мат.).
Постанова суду першої інстанції вмотивована, в неї належним чином вказані всі факти і обставини, покладені в основу прийнятого за скаргою рішення, а саме те, що помічником прокурора Ворошиловського району м. Донецька Пальчиковим А.Ю. були перевірені викладені в заяві ОСОБА_1 обставини, зібрані всі необхідні для цього матеріали та у відповідності до вимог ст. 22 КПК України вжиті всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи.
Доводи апеляції ОСОБА_1 з приводу того, що суд першої інстанції взагалі не надав оцінки його твердженням щодо відсутності доказів того, що він забивав сірниками замкову щілину, пошкодив дверну лутку, та не звернув уваги на те, що при проведенні перевірки органами прокуратури не були допитані працівники бухгалтерії, що є незалежними свідками, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дав оцінку поясненням ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, наданих ними під час проведення перевірки органами прокуратури, які узгоджуються між собою та у сукупності спростовують доводи скарги ОСОБА_1 (а.с. 4-8, 17-19, аркуш суд.матеріалу 21).
Також є необґрунтованими доводи апеляції ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції при винесенні постанови опирався на думку прокурора, який зацікавлено відстоював свою думку щодо відмови у порушенні справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченому ст. 383 КК України , оскільки судом першої інстанції належним чином перевірено виконання органами прокуратури при проведені перевірки вимог ст. 22 КПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин.
Суд першої інстанції при розгляді справи по суті дослідив всі доводи заявника ОСОБА_1 у повному обсязі та вмотивовано вказав у постанові, які саме обставини покладені ним в основу прийнятого за скаргою ОСОБА_1 рішення.
За таких підстав колегія суддів Апеляційного суду Донецької області вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляцію ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-367 КПК України колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію заявника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 29.11.2010р. про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Ворошиловського району м. Донецька Пальчикова А.Ю. від 01.07.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченому ст. 383 КК України, – залишити без змін.
Судді
О.О. Левандович Р.М. Залізняк Л.О. Опря