Справа №11-3542/10 Головуючий в 1 інстанції: Шуляк Л.В.
Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Залізняк Р.М.
суддів Левандовича О.О., Опрі Л.О.
за участю: прокурора Юсубова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.11.2010р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.11.2010р.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Макіївки Донецької області, росіянина, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, що має двох неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований в АДРЕСА_1, та мешкає в АДРЕСА_2
засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України до восьми років позбавлення волі
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 4 червня 2009 року приблизно о 22 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_2, придбали спиртні напої, з метою їх вживання прийшли в квартиру АДРЕСА_1, що належала останньому, де ОСОБА_3 облаштував майстерню по виготовленню меблів.
Під час спільного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, що перейшла в бійку, у ході якої ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, наніс ОСОБА_2 декілька (не менш двох) ударів кулаком правої руки по обличчю, від яких потерпілий упав на підлогу приміщення квартири. Продовжуючи побиття, ОСОБА_3 взутими в туфлі ногами наніс ОСОБА_2, який лежав на підлозі, не менш восьми ударів в область живота й грудної клітки.
Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 помирилися між собою та продовжили вживання спиртного.
Через деякий час ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з ініціативи останнього, вирішили сходити до його знайомого для з'ясування відносин, при цьому ОСОБА_3 взяв із собою спортивно-туристичний ніж.
Перебуваючи на проїзжої частині дороги, навпроти АДРЕСА_1, приблизно о 23 годині 4 червня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжили вжиття спиртного та між ними знов на побутовому ґрунті виникла сварка, що перейшла в бійку, у ході якої, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 умисно побив ОСОБА_2 При цьому він завдав потерпілого удару кулаком правої руки по обличчю, збивши його з ніг, а потім - множинні удари (не менш 10) взутими в туфлі ногами лежачому на асфальті ОСОБА_2 по різних частинах тіла, у тому числі в місці розташування життєво важливих органів - в область живота й грудної клітки.
Коли ОСОБА_2 вдалося піднятися з асфальту та встати на ноги, ОСОБА_3 дістав із чохла, що був при ньому, спортивно - туристичний ніж і, діючи умисно, став розмахувати їм перед потерпілим, заподіявши йому лезом ножа ковзні удари по шиї та рукам.
Потім ОСОБА_3 завів ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, де залишив потерпілого ночувати, пославши на підлозі матрац. Протягом дня 5 червня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 продовжили вживання спиртних напоїв у зазначеній квартирі, у якій потерпілий залишився ночувати.
В результаті протиправних, насильницьких дій ОСОБА_3 потерпілому були заподіяні: сочетана травма тіла, тупа травма грудної клітки та живота з розривом печінки, із множинними переламами ребер: праворуч 3-8 по середньо-ключичній лінії, 5-10 по передньо-пахвової лінії, перелами ребер ліворуч 6,7 по передній - пахвової лінії, з масивними крововиливами в міжреберні м'язи, множинні розриви печінки, що розташовуються у воріт печінки з наступним крововиливом у черевну порожнину (кров у черевній порожнині близько 600 мл. бурого кольору вмісту), рана на голові, садна на колінних згинах і на правому передпліччі, садна в області сідниць, садна, синці на особі, садна на тулуб, верхніх і правої нижньої кінцівки, передньої й задньої її поверхні, поверхневі рани на шиї та правій кисті, поверхневі рани на правій кисті в проекції 3-4 пальця та садна на третьому пальці в середній третині, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Внаслідок отриманих ушкоджень ОСОБА_2 у період часу з 17.00 годин 5 червня 2009 року до 01.00 години 6 червня 2009 року помер.
Причиною смерті ОСОБА_5 за висновком судово-медичної експертизи стався травматичний шок, обумовлений тупою травмою грудної клітки із множинними переламами ребер праворуч 3-8 по середньо-ключичній лінії й 5-10 по передньо-пахвової лінії, переломи ребер ліворуч 6,7 по передні - пахвової лінії, з масивними крововиливами в міжреберні м'язи, множинні розриви печінки, що розташовуються у воріт печінки з наступним крововиливом у черевну порожнину (кров у черевній порожнині близько 600 мл. бурого кольору вмісту).
Зазначений вирок суду був оскаржений засудженим ОСОБА_1, який прохав вирок суду скасувати, у зв’язку з необ’єктивним та невсебічним розглядом справи, призначенням надто суворого покарання, без врахування обставини, що його пом’якшують. Не заперечує проти того, що перший наніс удар потерпілому, однак останній також наносив йому удари, тобто була обоюдна бійку, що свідчить про відсутність побиття потерпілого з його боку. Друга бійка також не була спланована, та була обоюдною, під час якої він не мав умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки привів останнього до себе до дому та надав першу медичну допомогу та залишив його переночувати. При обранні щодо нього міри покарання вважає, що суд не врахував його явку з повинною, щире каяття, а також те, що його допомогу слідству у розкритті злочину. Просить замінити йому надто суворе покарання, з застосування вимог ст. 69 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вирок вважав законним та обґрунтованим та прохав відмовити в задоволенні апеляції, дослідивши матеріали справи в межах поданої апеляції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, за таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим ОСОБА_1 злочину. Висновки суду ґрунтуються на доказах, що достатньо викладені у вироку.
Доводи засудженого щодо відсутності умислу на спричинення смерті потерпілого ОСОБА_2 перевірені судом і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що між ним та потерпілим ОСОБА_2 відбулась обоюдна бійка, умислу на спричинення смерті останнього у нього не було, перевірені судом і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам справи.
Так, на досудовому слідстві засуджений ОСОБА_1, допитаний в якості підозрюваного 06.06.52009р., пояснював, що 04.06.2009р. о 17-30 год. разом зі своїм сусідом ОСОБА_6 розпивав спиртні напої. В ході раптово виниклої сварки він ударив декілька разів ОСОБА_6 кулаком по обличчю, останній впав, після чого він почав бити його ногами по різним частинам тіла, наніс біля восьми ударів. Потім ОСОБА_6 піднявся і вони пішли далі, по ходу розпили ще 0,5 л. самогону. Під час вживання спиртного знов між ним виникла сварка на ґрунті попередньої сварки та ОСОБА_6 перший вдарив його кулаком по обличчю. Після чого, він вдарив ОСОБА_6 по обличчю, останній впав і він почав бити його ногами по тулубу, біля восьми разів. Після того, як ОСОБА_6 піднявся та кинувся на нього, він дістав ніж, що був при ньому, та відмахнувшись наніс останньому удар в область голови, ОСОБА_6 впав, а він пішов до себе до дому та ліг спати. Через 30 хвилин він повернувся. ОСОБА_6 лежав на асфальті, стогнав. Він переніс останнього до майстерні, поклав на матрац, сам теж ліг рядом на підлозі. Швидку допомогу він не викликав, вважав що ОСОБА_6 відлежиться. Прокинувшись, біля 3- год. ночі, побачив що ОСОБА_6 спить, він пішов до себе до дому. Потім повернувся до ОСОБА_6, який був у свідомості, попросив попити. Потім він знов пішов по справах, повернувшись ОСОБА_6 спав, та він пішов додому. Однак спати не міг та знов повернувся до ОСОБА_6, який не дихав. Після цього повернувся додому та розповів дружині, що вбив чоловіка. Також про це повідомив своєму братові, який викликав міліцію (а.с. 69-72 т. 1).
При відтворенні обстановки та обставин події 06.06.2009р. ОСОБА_1 підтвердив надані ним пояснення та показав який чином наносив удари потерпілому (а.с. 74-76).
Допитаний в якості обвинуваченого 10.06.2009р. ОСОБА_1 підтвердив надані ним раніше пояснення, вину визнав повністю (а.с. 98-99 т. 1).
При допиті в якості обвинуваченого 27.08.2009р. ОСОБА_1 також підтвердив раніше надані ним пояснення, та пояснив, що вину визнає частково, допускає, що смерть потерпілого настала в результаті нанесених ним ударів, однак настання смерті останнього він не бажав та не мав наміру на позбавлення його життя (а.с. 179 т. 1).
Вказаним доказам, дослідженим судом з іншими доказами по справі, суд дав належну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Судом першої інстанції повно всебічно з’ясовані питання про умисел засудженого, виходячи в сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема способу, мотиву, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень, поведінки винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Покарання ОСОБА_1 призначене судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, а саме у межах, встановлених у санкції зазначеної статті Особливої частини Кримінального кодексу України з урахуванням Загальної частини цього кодексу врахувавши ступень тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що він вчинив умисний тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи, що потягло смерть потерпілого; особу винного, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, офіційно не працює, має постійне місце мешкання, характеризується за місцем мешкання задовільно – зловживає спиртними напоями, має двох неповнолітніх дітей 1994 та 2005 р.р.; обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття та явку з повинною; обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи наведене, доводи апеляції засудженого щодо суворості призначеного покарання є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження нових злочинів, та підстав для його пом’якшення, колегією суддів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05.11.2010р. по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - залишити без змін.
Судді:
Р.М. Залізняк О.О. Левандович Л.О. Опря