1

Справа № 22-20928 Головуючий в 1 інстанції – Мєлєшак О.В.,

Категорія - 34 Доповідач – Барсукова О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2011 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючої: Червинської М.Є.,

суддів: Барсукової О.І., Лісового О.О.,

при секретарі: Руденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Авдіївського міського суду Донецької

області від 17 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, національної акціонерної страхової

компанії «Оранта», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної

та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Авдіївського міського суду Донецької області від 17 червня 2010 року

частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, національної

акціонерної страхової компанії «Оранта» ( далі – НАСК «Оранта»), ОСОБА_3 На

користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто

завдану матеріальну шкоду в розмірі 28 871гр.03 коп. З ОСОБА_2 на користь

позивачки стягнуто на відшкодування моральної шкоди 2 000гр. В іншій частині

позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною

скаргою, в якій просила рішення суду першої інстанції в частині відмови в

стягненні з НАСК «Оранта» відшкодування матеріальної шкоди в сумі 35 000 гр.

скасувати, ухвати в цій частині нове рішення про задоволення позову,

посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права .

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 доводи

апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача НАСК «Оранта» проти задоволення апеляційної скарги

заперечувала, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення суду

просив скасувати, в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений

у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача,

перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає  з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції

встановив, що 28.06.2008 року о 15-30 годині на 462 кілометрі автошляху

«Знаменка-Луганськ-Ізварино» з вини водія автомобіля ГАЗ 53А ОСОБА_2

сталася дорожньо - транспортна пригода за участю 3-х автомобілів: ГАЗ 53А під

керуванням водія ОСОБА_2, Тойота Лендкрузер під керуванням ОСОБА_3 та

автомобіля «Шкода Суперб», під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок ДТП автомобілю «Шкода Суперб», що належить позивачці ОСОБА_1,

завдано пошкодження. Вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю «Шкода

Суперб» відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи склала 63

871-03гр. Оскільки матеріальну шкоду позивачці завдано внаслідок взаємодії двох

джерел підвищеної небезпеки, власниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, суд

дійшов висновку про солідарне стягнення з зазначених відповідачів незалежно від

їхньої вини відповідно до ч.2 ст.1188 та ст.1190 ЦК України матеріальну шкоду в

розмірі 28871-03гр. в межах заявлених позовних вимог.

Оскільки сторонами не було дотримано процедури повідомлення страхової компанії

про настання страхового випадку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні

позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 35 000гр.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову

в частині відшкодуванні матеріальної шкоди за рахунок НАСК «Оранта».

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування шкоди з НАСК «Оранта» та

стягнення зі страхової компанії на користь ОСОБА_1 35 000гр. в межах

страхового ліміту, суд дійшов висновку про недоведеність позову в зазначеній

частині, а саме з підстав не дотримання встановленої Законом України «Про обов’

язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів» процедури повідомлення про настання страхового випадку,

не надання певних документів на доведення настання страхового випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 уклав з НАСК «Оранта» договір обов’язкового

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних

засобів НОМЕР_1 зі строком дії з 11.01.2008р. по 10.01.2009р. з лімітом

відповідальності в розмірі 35 000гр.

Згідно з довідкою НАСК «Оранта» від 11.01.2010р. ОСОБА_1 звернулась із

заявою про страхове відшкодування 28.07.2008 року, але для отримання останнього

необхідно надати рішення суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-

правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим

випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-

транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу

і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи,

відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 3 частини 1 ст. 979 ЦК України передбачено, що предметом договору

страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані

з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником ( страхування

відповідальності).

З тексту страхового полісу № НОМЕР_1, укладеного між НАСК «Оранта» та

ОСОБА_2, вбачається, що страховим випадком є подія, внаслідок якої

заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка

сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає

цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована

договором.

З наведеного вбачається, що підставою страхового відшкодування є цивільно-

правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, тобто вина

застрахованої особи.

З матеріалів справи видно, що будь-яких доказів, які б свідчили про наявність

вини ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за

участю автомобіля, що належить позивачці ОСОБА_1, не має, а тому

відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 та

виплати у зв’язку з цим страхового відшкодування позивачці НАСК «Оранта».

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не

належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує

можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному

порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду

першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді

першої інстанції.

Керуючись ч.1 ст.303, ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 17 червня 2010 року

залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може

бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання

законної сили.

Головуюча:

Судді: