Справа №22ц-
4018
Головуючий 1 інстанції Букреєва І.А.
Категорія
34
Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л
А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року м. Донецьк
Апеляційний суд
Донецької області
В складі Головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів АГЄЄВА О.
В., ГУСЄВА В.В.
При секретарі Коваленко М.І.
Розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства
«Житлово – ремонтне управління №10» до ОСОБА_2 про стягнення
заборгованості за комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Житлово – ремонтне управління №10»
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною
скаргою Комунального підприємства «Житлово – ремонтне управління №10» на
рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 29 листопада
2010 року
В С Т А Н О В И В
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 29
листопада 2010 року позов КП «Житлово – ремонтне управління №10» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задоволений
частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Житлово – ремонтне
управління №10» заборгованість по сплаті експлуатаційних витрат за період з
листопада 2007 року по вересень 2009 року включно 1696,07 грн. та витрати на
інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. Стягнуто з КП
«Житлово – ремонтне управління №10» на користь ОСОБА_2 на відшкодування
матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 8945 грн., на відшкодування
моральної шкоди 500 грн. та судові витрати 979,45 грн. В іншій частині позову
відмовлено.
В апеляційній скарзі КП «Житлово – ремонтне управління №10»
просить рішення в частині стягнення з них відшкодування матеріальної та
моральної шкоди скасувати, в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.
Зазначили, що суд не врахував, що відповідно до акту від 08 січня
2008 року пошкодження не є значними. Вони не заперечували своєї вини в
залитті, проте висновок про розмір шкоди суб’єктом оціночної діяльності не
може бути прийнятий до уваги. Суд прийшов до помилкового висновку про те, що
ОСОБА_2 завдано моральної шкоди. ОСОБА_2 ніяких ремонтних робіт не
виконував і з питанням про ремонт квартири після завдання шкоди не звертався.
В решті рішення КП «Житлово – ремонтне управління №10» не
оскаржується.
ОСОБА_2 рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні представник КП «Житлово – ремонтне
управління №10» ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності, підтримала
апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про час та місце розгляду
справи.
Апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга підлягає
відхиленню, рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє
апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої
інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального
права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником
квартири АДРЕСА_1.
08.01.2008 року з вище розташованої вільної квартири, яка
належить позивачеві за первісним позовом, внаслідок пориву труби холодного
водопостачання сталося затоплення квартири ОСОБА_2 Через затоплення
пошкоджені шпалери на стелі в спальній кімнаті, залиті стіни туалету, стеля
ванної кімната, стеля у прихожій кімнаті, про що працівниками КП «Житлово –
ремонтне управління №10» складено акт (а.с.48). Вартість відновлюваних
робіт складає 8945 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того,
що завдана позивачу майнова шкода, спричинена з вини КП «Житлово – ремонтне
управління №10», а тому згідно ст.1166 ЦК України повинна відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідачі не довели, що шкода завдана
не з їх вини.
Задовольняючи позов в частині задоволення вимог про
відшкодування моральної шкоди суд вважав доведеним, що позивачу завдано
моральної шкоди.
Суд першої інстанції прийшов до правильно висновку, що
правовідносини сторін урегульовані ст. ст. 1166, 23, 1167 ЦК України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, роз’яснень, які містяться в
п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про
практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»
шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної
особи, підляже відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за
умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній
причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії
джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
З обставин справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником
квартири АДРЕСА_1
на підставі свідоцтва про право власності 03 листопада 1995 року, що надавало
право позивачеві вимагати відшкодування шкоди (а.с.80-81).
З акту про залиття квартири вбачається, що з вище
розташованої вільної квартири внаслідок пориву труби холодного водопостачання
сталося затоплення квартири ОСОБА_2 Через затоплення пошкоджені шпалери
на стелі в спальній кімнаті, залиті стіни туалету, стеля ванної кімната, стеля
у прихожій кімнаті, про що працівниками КП «Житлово – ремонтне управління №10»
08 січня 2008 року складено акт (а.с.48).
З висновку про завдання матеріального збитку вбачається, що
внаслідок залиття пошкоджені та потребують ремонту кімнати квартири та
вартість ремонту становить 8945 грн. (а.с.53-56).
КП «Житлово – ремонтне управління №10» не заперечував, що
пошкодження в квартирі ОСОБА_2 виникли внаслідок залиття квартири
останнього 08 січня 2008 року з їх вини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не мав право брати до
уваги звіт про матеріальну шкоду, виконаний спеціалістом, неспроможні. Любченко
В.І., який виконував звіт, має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності Фонду
держмайна України від 22 травня 2008 року, свідоцтво про реєстрацію у
Державному реєстрі оцінщиків від 22 травня 2008 року та має право самостійно
проводити роботи з експертної оцінки нерухомого та рухомого майна (а.с.82-85).
Доводи апеляційної скарги про те, що кімнати в квартирі були
затоплені частково : стіна чи стеля, висновків звіту про необхідність ремонт у
всій кімнаті не спростовують.
Доказів на спростування висновку КП «Житлово – ремонтне управління
№10» не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що сума матеріальної шкода
могла бути підтверджена лише експертизою не можуть бути підставою для
скасування рішення. Клопотання щодо проведення судової експертизи з цього
приводу КП «Житлово – ремонтне управління №10» не заявлялося як при розгляді
справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним
судом.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України суд призначає експертизу лише
за заявою осіб, які беруть участь у справі, а не з власної ініціативи.
Враховуючи викладене і оцінюючи надані сторонами докази в їх
сукупності, апеляційний суд визнає за встановлене, що суд прийшов до
правильного висновку, що матеріальна шкода в 8945 грн. заподіяна позивачу
внаслідок затоплення квартири, що сталася з вини відповідача, між діями яких
і шкодою є безпосередній причинний зв’язок, тому суд першої інстанції
правильно поклав обов’язок з відшкодування матеріальної шкоди на відповідача.
Відповідачі не доказали, що шкода завдана не з їх вини, тому вони
не можуть бути звільнені від її відшкодування.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 ніяких ремонтних
робіт не виконував і з питанням про ремонт квартири після завдання шкоди не
звертався, не можуть бути підставою для скасування ухваленого рішення. Право
вимагати відшкодування шкоди шляхом відшкодування шкоду в натурі чи вимагати
стягнення коштів на відшкодування шкоди, належить потерпілому.
При встановленні фактів і ухвалення рішення судом не було
порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального
права.
Висновок суду про підставність вимог позивача про завдання йому
моральної шкоди ґрунтується на законі ( ч.1 ст.1167 ЦК України) та
підтверджується наведеними судом доказами. Стягнутий судом першої інстанції
розмір відшкодування моральної шкоди 500 грн. відповідає характеру та обсягу
страждань, яких зазнав позивач, порушення звичайного стану життя, характеру
немайнових витрат та враховані конкретні обставини.
Суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та
справедливості. Підстав для відмови у відшкодуванні моральної шкоди або
зменшення розміру не вбачається.
Доводи відповідача про те, що моральної шкоди ОСОБА_2 не
завдано через те, що він не звертався з заявою про ремонт квартири, висновків
суду не спростовують.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про
відхилення апеляції та залишення рішення без змін як такого, що відповідає
вимогам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України,
апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово – ремонтне
управління №10» відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 29
листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з
дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
В.С.ВИСОЦЬКА
Судді
О.В.АГЄЄВ
В.В.ГУСЄВ