ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.08.11 р.                                                                                 Справа № 30/59                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді:  Довгалюк В.О.

при секретарі судового засідання  Чергинець І.В.

розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,
м. Донецьк

про стягнення 73 000 грн., а саме: заборгованість  по  орендній  платі у сумі 16 000 грн., пеня у сумі 57 000 грн. та розірвання договору суборенди від 01.08.2010р.

За участю представників сторін:

від позивача  –  ОСОБА_4, за довіреністю;

від відповідача – ОСОБА_5, особисто.

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Донецьк про стягнення 73 000 грн., а саме:  заборгованість  по  орендній  платі у сумі 16 000 грн., пеня у сумі
57 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір суборенди від 01.08.2010р., акт приймання-передачі від 01.08.2010р., копії рахунків, лист від 26.01.2011р., квитанції № 001120015 за березень 2011р. та № 990120013 за квітень 2011р., акт огляду приміщення магазину № 23 від 24.02.2011р., договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010р., прибуткові касові ордери №№ 1, 2, 3, 4, порушення відповідачем умов договору та ст.ст. 526, 610, 611, 625, 651 Цивільного кодексу України.  

Ухвалою від 16.06.2011 року господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 30/59, судове засідання призначено на 21.07.2011 року.

Відповідач у відзиві від 12.07.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що вважає договір суборенди розірваним з 15.02.2011р. у зв’язку із погодженням позивачем цієї дати та посилався на необґрунтоване нарахування позивачем орендної плати після закінчення строку дії договору.

Крім того, позивач вважає необґрунтованим вимоги щодо нарахування та стягнення пені у сумі 57 000 грн.  через відсутність заборгованості за оренду перед позивачем.                        

Господарським судом розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до
ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем у судовому засіданні 11.08.2011р. надано клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у  виняткових  випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 11.08.2011р. господарським судом Донецької області розгляд справи № 30/59 продовжено на 15 днів.

У додатковому відзиві 15.08.2011р. відповідач звернувся з проханням до суду  встановити факт прострочення кредитора, задовольнити вимоги позивача у частині розірвання договору суборенди від 01.08.2010р.,  у задоволенні вимог по стягненню боргу з орендної плати, стягненні пені  та судових витрат відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін в судових  засіданнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов до висновку, що  позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01 серпня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, (Суборендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, м. Донецьк (Суборендар) був укладений договір суборенди (далі за текстом – договір).  

Згідно пункту 1.1. Договору суборендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове, платне користування приміщення, розташоване в торгівельному комплексі за адресою: АДРЕСА_2, площею 20,8 кв.м., із цільовим користуванням під магазин "Форнетті".

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що договір суборенди вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.07.2012 року.

Приміщення, орендоване в торгівельному комплексі площею 20,8 кв.м. було передане відповідачу на підставі акту прийому-передачі від 01.08.2010р. який підписано обома сторонами.

Із змісту вищевказаного акту вбачається, що при передачі приміщення суборендарем передано суборендодавцю залог у сумі 4 000,00 грн. на випадок ушкодження майна або порушення строків попередження про розірвання договору.

Встановлено, що 01.01.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Висота" та  ОСОБА_2 (Суборендодавець) укладено договір оренди нежитлового приміщення  відповідно п. 2.2.1 якого, у випадку здавання приміщення у суборенду, орендар (позивач) має право вимагати від суборендарів дотримання всіх суттєвих вимог даного договору, що залежать від них, та на як яких можуть бути покладені відповідні обов’язки, що забезпечать додержання всіх вимог та виконання всіх обов’язків Орендаря за даним договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору, він може бути розірваний за згодою сторін, але не пізніше ніж за місяць після письмового попередження про наміри розірвати даний Договір зацікавленою особою, окрім випадків прямо зазначених в даному договорі.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.          

Позивач в обґрунтування вимог про розірвання Договору суборенди від 01.08.2010р. посилався на не додержання відповідачем умов договору та наявність заборгованості за оренду у період з грудня 2010р. по березень 2011р. у сумі 16 000,00 грн., чим останній суттєво порушує умови договору.

В зв’язку з вищенаведеним позивачем направлено відповідачу телеграму та повідомлення щодо розірвання договору суборенди від 01.08.2010р. з 17.01.2011р. через порушення строків оплати орендної плати передбаченої п. 2.1.2 Договору.

Відповідачем листом від 20.01.2011р. запропоновано позивачу розірвати договір суборенди з 15.02.2011р.

Позивачем листом від 26.01.2011р. погоджено розірвання договору суборенди від 01.08.2010р. з запропонованої дати відповідачем, а саме з 15.02.2011 року.

15 лютого 2011 року відповідачем підписано односторонній акт про здачу орендованого приміщення, що розташоване в торгівельному комплексі за адресою:                 АДРЕСА_2 площею 20,8 кв.м., через відмову позивача прийняти приміщення та підписати двосторонній акт приймання передачі із зазначенням претензій до стану приміщення.

У вищезазначеному акті зазначено, що вартість залога у сумі 4 000,00 грн. зараховується у погашення заборгованості за оренду приміщення.

Пунктом 5 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Виходячи з вищенаведеного, дослідивши надані сторонами докази, господарський суд приходить до висновку, що за згодою сторін договір суборенди від 01.08.2010р. розірвано саме 15.02.2011р., а відмова позивача від підписання акта приймання-передачі орендованого приміщення не спростовує факту припинення дії договору, який фактично сторони погодили шляхом листування.

Згідно п.п. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог п. 2.1.2. договору суборенди, суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та експлуатаційні витрати в порядку, передбаченому договором .

Згідно п.4.1. договору суборенди розмір орендної плати складає 4 000,00 грн. на місяць, а відшкодування вартості витрат на утримання об’єкту оренди   здійснюється згідно виставлених рахунків. Щомісячна абонплата и оплата телефонних розмов – згідно квитанції.

Відповідно до п. 4.2. договору орендна плата та плата за користування телефоном вноситься суборендарем у грошовій формі щомісяця в установленому договором порядку, незалежно від результатів господарської діяльності суборендаря, шляхом внесення готівкових у касу суб’єкту господарської діяльності – фізичної особи.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що строк оплати орендної плати за договором та плати за користування телефоном до 15 числа поточного місяця, а строк відшкодування вартості витрат на утримання об’єкту оренди – до 10 числа наступного місяця.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

На виконання вимог договору відповідачем оплачено за квитанціями до прибуткового касового ордеру: № 1 за  серпень 2010 р. суму 4997,00 грн., № 2 від 15.10.2010р. суму 5289,00 грн., № 3 від 15.11.2010р. суму 5434,00 грн., № 4 від 15.12.2010р. суму 4030,00 грн.

Із змісту вищезазначених квитанцій вбачається, що оплати проводились за договором від 01.08.2010р.,  на загальну суму 19 750 грн.

Отже, позивач вимагає стягнути з відповідача суму заборгованості за орендну плату за період  грудень 2010р. - березень 2011р. у сумі 16 000 грн.

Встановлено, що договір суборенди від 01.08.2010р. припинив свою дію                  15.02.2010 року, отже нарахування орендної плати позивачем за лютий 2011р. у сумі             4 000 грн. є необґрунтованим, та таким, що суперечить матеріалам справи, оскільки нараховано мало бути орендна плата лише за 15 днів лютого, яка становить 2000грн.

Крім того, за актом прийому-передачі приміщення від 01.08.2010р. відповідачем передано позивачу залог у сумі 4 000,00 грн. на випадок ушкодження майна або порушення строків попередження про розірвання договору.

Доказів такого ушкодження майна або порушення строків попередження про розірвання договору позивачем не надано, отже вимога відповідача зарахувати суму залогу у розмірі 4 00,00 грн. у вартість орендної плати є цілком обґрунтованою.

Враховуючи оплату відповідачем за оренду приміщення у розмірі 19 750,00 грн. та зарахування суми залогу у розмірі 4 000,00 грн. у вартість орендної плати - загальна сума оплати відповідачем орендної плати складає 23 750,00 грн.  

Оскільки на момент розгляду спору до матеріалів справи не надано доказів сплати заборгованості з орендних платежів за період з грудня 2010р. по 15.02.2011р., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 2 250,00 грн. підлягають задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 13 750,00 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення пені у сумі 57 000,00 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 5.1. договору за порушення строків та невідповідність суми внесення орендної плати нараховується пеня у розмірі 5 % розміру своєчасно не внесеної суми орендної плати заколень день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Однак, відповідно до вимог статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін та обчислюється від суми простроченого платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем, на підставі Договору було нараховано пеню у сумі 73 000,00 грн., але виходячи із часткової оплати відповідачем суми боргу, позивачем до матеріалів справи не надано обґрунтованого розрахунку суми штрафних санкцій, тому суд позбавлений можливості вирахувати, з якого саме періоду мають бути нараховані штрафні санкції.

Таким чином, господарський суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 73 000,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

Оскільки позивачем перераховано квитанціями за № 77 від 11.04.2011р. на суму 450,67 грн., за № 23 від 06.06.2011р. на суму 85,00 грн., за № 78 від 16.03.2011р. на суму 296,00 грн., тобто більше ніж передбачено діючим законодавством, то суд дійшов висновку про видачу Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2,                     м. Донецьк довідки про повернення державного мита у розмірі 16,67 грн., сплаченого квитанцією за № 78 від 16.03.2011р. на суму 296,00 грн., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21 січня 1993 року, у зв’язку зі сплатою у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 387, 526, 527, 549, 615, 762, 782 Цивільного кодексу України,                ст.ст. 188, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р I Ш И В :

1.  Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,                     м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Донецьк про стягнення 73 000 грн., а саме: заборгованість  по  орендній  платі у сумі 16 000 грн., пеня у сумі 57 000 грн. та розірвання договору суборенди від 01.08.2010р. – задовольнити частково.

2. Договір суборенди від 01.08.2010р. укладений між Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2, м. Донецьк та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3, м. Донецьк  вважати розірваним з 15.02.2011 року.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,
м. Донецьк на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,                     м. Донецьк  заборгованість по орендній платі у сумі 2 250,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,
м. Донецьк на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,                     м. Донецьк державне мито у розмірі 107,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  7,27 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Видати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ЄДРПОУ 04053298; р/р НОМЕР_1 в УДК у Мар’їнському району Донецької області, МФО 834016) довідку на повернення державного мита у розмірі 16,67 грн., сплаченого квитанцією за
№ 78 від 16.03.2011р. на суму 296,00 грн., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21 січня 1993 року, у зв’язку з переплатою державного мита.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 30.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2011 року.

Суддя                                                               Довгалюк В.О.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >