Справа 22а-13117-2011                          Головуючий у 1 інстанції Кузнецов Р.В.

Категорія 10.3.1                                            Доповідач Новосядла В.М.,

           У Х В А Л А                    

                                    І М Е Н Е М                        У К Р А Ї Н И

1 липня  2011  року                                                                 м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Агєєва А.В., Ткачук С.С.,

            розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Слов*янську Донецької області на рішення Слов*янського  міськрайонного суду Донецької області від 30 червня  2010 року по справі за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду України в  м. Слов*янську  Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,      

                                                               В С Т А Н О В И В:

Рішенням Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010  року позов задоволений частково: зобов’язано управління Пенсійного фонду України  нарахувати та виплатити на користь позивачки. державну соціальну допомогу – щомісячну доплату до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та   з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року.

В апеляційній скарзі  відповідач   просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення на користь відповідача, з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.  

 З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Слов*янську     визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

  Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України,  положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 3 статті 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року та частини 2 статті 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рок" від 27 квітня 2010 року розміри  державний соціальних гарантій та 2009 рік і на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно - правовими актами КМУ.

Крім того, на виконання цієї норми Закону Кабінетом Міністрів України не приймалась окремої постанови щодо встановлення у 2009 - 2010 роках розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорій "дитина війни". Пунктом 8 Постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах : з 22 травня -48.гивні, 1 липня - 48.2 гривні та з 1 жовтня - 49.8 гривень. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року та з 1 січня 2010 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 -2010 роках в  постанову не вносилось.

Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни з 1 січня 2009 року по теперішній час діє в наступній редакції: "дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії".

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

  Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є обґрунтованими.  

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.  

  Виплата позивачу підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.

  За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

 Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

                                           У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України  в м. Слов*нську Донецької області залишити без задоволення.

Рішення Слов*янського міськрайонного суду Донецької області від 30 червня 2010 року залишити без змін.

                  Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

                 Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

     Головуюча:                                                         Судді: