Справа 22а-12797-11                                        Головуючий у 1 інстанції Кривошеєв Д.А.

Категорія 10.3.2                                                                 Доповідач  Ларіна Н.О.

                                                         У Х В А Л А

                                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                  29  червня  2011  року                                                                    м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Новікової Г.В.,  суддів Ларіної Н.О., Зайцевої С.А. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу   управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області на постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області  від 12 серпня 2009  року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до   управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про перерахунок пенсії,  -

                                                                В С Т А Н О В И В:

П остановою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області  від 12 серпня 2009 року  позов ОСОБА_1 задоволений: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду в м. Слов’янську Донецької області щодо нарахування і виплати позивачу пенсії по інвалідності (основної і додаткової пенсії), зобов'язано відповідача провести за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня  2007 року, та з 22 травня 2008 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 49,50 ч. 4, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, які розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області    просить постанову суду скасувати з тих підстав, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для справи, та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.  

Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений  до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи є  інвалідом 3 групи (а.с. 8-9), знаходиться на обліку у відповідача, отримує основну і додаткову пенсію.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.  

Відповідно зі ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

На підставі ч.1 с т. 50 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році,  особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах   інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком. 

Відповідно з ч.ч. 3, 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році,  обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Підпунктами  12  і  15  пункту  28  Розділу  2  Закону  України  «Про  державний  бюджет  на  2008  рік  та  про  внесення  змін до  деяких  законодавчих  актів»  до  статей  50,54  Закону  України « «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»     внесені  зміни,  відповідно  до  яких  інвалідам  2  групи,  віднесеним  до  категорії  1  осіб,  що  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  щомісячна  додаткова  пенсія  за  шкоду,  заподіяну  здоров’ю,  та  державна  пенсія  призначаються  відповідно  в  розмірі  20  процентів  і  120  процентів  прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які     втратили  працездатність.

Також зазначеним  Законом  змінено  статтю  67    Закону  України« «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»     та  встановлено,  що  максимальний  розмір  пенсій,  призначених  відповідно  до  цього  Закону (з  урахуванням  надбавок,  підвищень,  додаткових  пенсій,  цільової  грошової  допомоги,  пенсії  за  особливі  заслуги  перед  Україною  та  інших  доплат  до  пенсії,  встановлених  законодавством),  не  може  перевищувати  двадцяти  мінімальних  розмірів  пенсій  за  віком,  встановленої  абзацом  першим  частини 1  статті  28  Закону  України  «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування».

Втім   Рішенням  Конституційного  Суду  України  від  22.05.2008  року №10-рп2008  ці  зміни  були  визнані  неконституційними.

Відповідно  до  ч.2  ст.152  Конституції  України  закони,  інші  правові  акти  або  їх  окремі  положення,  що  визнанні   неконституційними,  втрачають  чинність  з  дня  ухвалення  Конституційним  судом  України   рішення  про  їх  неконституційність.

Таким  чином,  у  2008  році  саме  з  22  травня  - дня  прийняття  Конституційним  Судом  України  рішення  №10-рп2008 -  у  відповідача  виникло  зобов’язання   перерахувати державну  та  додаткову  пенсію  у  розмірах,  встановлених  Законом  України   «Про  статус  та  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,  в  редакції  закону  до  1  січня  2008  року.

Згідно з ч.3 ст.67 вказаного Закону, в редакції яка діяла у 2006 - 2007 році, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком  дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Апеляційний суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки державна пенсія по інвалідності та додаткова пенсія позивачу мають визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку пенсії позивача застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Апеляційний суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст.  8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду в м. Слов’янську Донецької області щодо нарахування і виплати позивачу пенсії по інвалідності (основної і додаткової пенсії), зобов'язав відповідача провести за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня  2007 року, та з 22 травня 2008 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. 49,50 ч. 4, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальних пенсій за віком, які розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необґрунтовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

                                           У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Слов’янського міськрайонного суду Донецької області  від 12 серпня 2009  року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

               Судді: