Справа № 22ц-
5306/2011
Головуючий у 1 інстанції Радченко Л.А.
Категорія
27
Доповідач Новосьолова Г.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2011
року
м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді: судді Шевченко В.Ю.
суддів: Хейло Я.В., Новосьолової Г.Г.,
при секретарі Яменко А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
Дмитровича на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду від 02 лютого
2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства
«Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за
кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з
житла, -
ВСТАНОВИВ:
22 березня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1
Дмитровича про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення
стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла, мотивуючи свої вимоги
наступним, 22 квітня 2008 року між сторонами був укладений договір кредиту №45-
14/192, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу 50 000
доларів США зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення до 21
квітня 2024 року. Згідно додаткової угоди №1 до кредитного договору з 20
жовтня 2008 року процентна ставка за користування кредитними коштами була
встановлена на рівні 14% річних.
Кредитний договір був наданий для придбання нерухомого майна. Зобов’язання
позивача були виконані у повному обсязі.
В забезпеченні виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами був
укладений Іпотечний договір №1 від 22 квітня 2008 року , предметом іпотеки є
придбана за рахунок кредитних коштів трикімнатна квартира, загальною площею
75,36 кв.м., житловою площею 53,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м.
Артемівськ, АДРЕСА_1 та належить
відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі продажу
від 22 квітня 2008 року. За згодою сторін вартість предмету іпотеки визначена
іпотечним договором і становить 297 950 гривень що у доларовому еквіваленті на
дату укладання договору становило 59 000 доларів США, в той же час відповідно
до іпотечного договору балансова вартість предмета іпотеки відповідно до
витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий 22 квітня 2008
року КП «Артемівське БТІ» № 18606736 становить 14 589 гривень.
З 15 січня 2009 року відповідач не виконує свої зобов’язання за кредитним
договором. Загальний розмір невиконаних зобов’язань на 15 травня 2010 року
становить 61 314,98 доларів США або 491 119,38 гривень. У подальшому
заборгованість за кредитним договором склала 486 935,88 гривень.
Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року
позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1
Дмитровича про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення
стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства
«Укрсоцбанк» за кредитним договором від 22 квітня 2008 року заборгованість за
кредитним договором 61 314,98 доларів США або 486 932,88 гривень, у тому
числі: основна кредитна заборгованість у сумі 47946,52 доларів США або
380767,29 гривень,прострочені проценти за період з 15 січня 2009 року по 15
березня 2010 року у сумі 8481,24 доларів США або 67353,77 гривень, пеня за
порушення строків повернення кредиту, розрахована за період з 15 вересня 2009
року по 15 березня 2010 року у сумі 4887,22 доларів США, або 38811,82 гривень.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №1 від 22 квітня
2008 року на трикімнатну АДРЕСА_1 у
м. Артемівську, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на
підставі договору купівлі – продажу від 22 квітня 2008 року, з метою погашення
заборгованості за договором кредиту №45-14/192 від 22 квітня 2008 року у сумі
61 314,98 доларів США, або 486 932,88 гривень, шляхом продажу на прилюдних
торгах з початковою ціною, яка була визначена суб’єктом оціночної діяльності
у межах процедури виконавчого провадження.
Виселити ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 у м. Артемівську без надання іншого жилого приміщення.
Зобов’язано ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дня набуття рішення
законної сили звільнити предмет іпотеки та передати на збереження ПАТ
«Укрсоцбанк» за актом приймання – передачі на період до її продажу на прилюдних
торгах.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» витрати на ІТО у розмірі 120
гривень, судовий збір у сумі 1700 гривень на користь держави.
Ухвалою від 25 березня 2011 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення
Артемівського міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року залишено без
задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій
просить скасувати заочне рішення суду та направити на новий розгляд, мотивуючи
свої вимоги тим, що він не був належним чином повідомлений про день та час
розгляду справу у Артемівському міськрайсуду, також відповідач стверджує що він
звернувся до суду з позовом до ПАТ «Урсоцбанк» про визнання договору кредиту
недійсним, але ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 04 листопада 2010
року позов залишений без розгляду та на даний час ним оскаржується у
касаційному порядку.
В апеляційний інстанції відповідач підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги
Заслухавши суддю доповідача, представника позивача, відповідача, апеляційний
суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до статті 11, 60 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за
зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів
сторін та інших осіб.
Згідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і
обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що
міститься в п.2 постанови „ Про судове рішення у цивільній справі № 14 від
18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК , вирішив справу згідно з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин
відповідно до ст.8 ЦПК , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні
правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює
подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд
виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і
всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу
своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у
судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та
допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення
містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі
достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Із матеріалів цивільної справи вбачається:
22 квітня 2008 року між закритим акціонерним комерційним банком «Укрсоцбанк» і
ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк
надав ОСОБА_1 кредит у сумі 50 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних та
кінцевим терміном погашення до 21 квітня 2024 року. Згідно додаткової угоди
№1 до кредитного договору з 20 жовтня 2008 року процентна ставка за
користування кредитними коштами була встановлена на рівні 14% річних.
22 квітня 2008 року, в забезпечення зобов’язань за кредитним договором,
між банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним
нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за
реєстровим №3867.
Згідно із договором іпотеки в іпотеку банку була передана трикімнатна
квартира за адресою: АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачем зобов’язання за кредитним договором не виконувались
належним чином, позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось
до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним
договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла.
Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 303 ЦПК України під час розгляду
справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і
обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної
скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не
обмежений доводами апеляційної скарги,якщо під час розгляду справи буде
встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення
норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позовні вимоги про виселення відповідача із квартири без
надання іншого жилого приміщення, суд першої інстанції виходив із того, що у
разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за
заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо
предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Також, посилаючись
на ст..40 ч.1 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України, суд першої
інстанції вказав, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок
чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, тому відповідач
підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки.
Але, з таким рішення суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних
підстав.
Згідно із частиною 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003
року із подальшими змінами, після прийняття рішення про звернення стягнення на
передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці
зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника,
добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного
місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий
будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами
строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Вказана вимога закону закріплена і в частині 3 статті 109 ЖК України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет
іпотеки не набрало законної сили, а тому і не була реалізована процедура
звільнення житлового будинку протягом місяця з дня отримання вимоги про
звільнення приміщення.
Виходячи з наведеного, у суду першої інстанції не було законних підстав для
виселення відповідача з будинку без надання жилого будинку, що свідчить про
порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підставою для
скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є
неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки, судом першої інстанції правильно встановлені всі фактичні обставини
по справі, але неправильно застосований матеріальний закон, то рішення суду в
частині виселення відповідача підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині
нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Довід апеляційної скарги проте що, судом першої інстанції цивільна справа за
позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1
Дмитровича про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення
стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла була розглянута у відсутності
відповідача, не дає підстави для скасування рішення суду, оскільки відповідач
був присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції, але відповідно до ч.3
ст.309 ЦПК України суду не надані інші доказі порушення норм процесуального
права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це
порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року в
частині виселення ОСОБА_1 скасувати.
У задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства
«Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про виселення з АДРЕСА_1 у м. Артемівську відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено
в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних
справ.
Головуючий
Судді