Справа № 22ц-

4351/2011                                                            

Головуючий у 1 інстанції Бузанов П.М.

Категорія  

24                                                                              

                      Доповідач Новосьолова Г.Г.    

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011

року                                                                  

м.Донецьк

 Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Новікової Г.В.,

суддів: Шевченко В.Ю., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Яменко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жданівського міського суду

Донецької області від 22 лютого 2011 року по цивільній справі за позовом

Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за  

спожиті послуги теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2011 року рішенням Жданівського міського суду Донецької області

позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення

заборгованості за спожиті послуги теплопостачання задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на

користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

заборгованість за спожиті послуги теплопостачання за період з 01 жовтня 2009

року по 31 грудня 2010 року у сумі 2 914,23 грв.   Вирішено питання про судові

витрати.                                                      

Не погодившись з рішенням суду, відповідачі принесли апеляційну скаргу, в якій

просять скасувати рішення суду, з наступних підстав:

судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини, що мають значення для

вирішення справи, оскільки за неналежне надання послуг по теплопостачанню, вони

самовільно демонтували труби у квартирі. Заборгованість яка станом на 31 грудня

2010 року склала 2 914,23 гривень нарахована з порушенням законодавства,

позивач нарахував заборгованість, яка на думку відповідачів не може бути

нарахована оскільки, вони не є споживачами  з 16 вересня 2009 року, тому що на

неодноразові звернення до позивача за період з 2008 року по 2010 рік про

надання належним чином послуг, останні залишали їх заяви без задоволення.

В апеляційний інстанції відповідач ОСОБА_2 підтримав доводи своєї апеляції.

Представник позивача Биковська О.С. заперечувала проти задоволення апеляційної

скарги апелянта, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з

вимогами матеріального та процесуального закону, просила рішення суду залишити

без змін.

      Відповідачка ОСОБА_1 не з’явилася  до суду, про час та місце розгляду

справи повідомлялась належним чином.

     Відповідно до частини 2  ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб,

які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце

розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

     Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, відповідача ОСОБА_2,

дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд

вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.  

Судом першої інстанції встановлено, що  27 січня 2011 року позивач звернувся до

суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги

теплопостачання за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року у сумі

2914 гривень 23 копійки, посилаючись на наступне.

 Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 є власниками та зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Позивач

посилаючись на ст..625 ЦК України вважає, що відповідачі не звільняються від

відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов’язання. Позивач

стверджує, що нагадування з його сторони відповідачам про необхідність сплатити

заборгованість або скласти договір на реструктуризацію залишено без

задоволення, на підставі чого позивач звернувся до суду для захисту  порушеного

права позивача на отримання  плати за надані послуги з опалення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки відповідачі

зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4).

Згідно особового рахунку №НОМЕР_1 заборгованість за відповідачами за період із  01

жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року складає у сумі 2 914,23 гривень(а.с.

5-8).

Відповідно до акту обстеження  від 04 квітня 2008 року складеного підприємством

«Добробут» за адресою відповідачів не працюють стояки, встановлений

автоматичний сбросник, але результатів відсутні. Після монтажу система

теплопостачання не виконує свої функції (а.с.27).  

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що

позивач виконував свої зобов’язання по наданню таких послуг, проводив

перерахунок наданих послуг з урахуванням їх об’єму та якості, а відповідачі

будучи споживачами цих послуг, зобов’язані були проводити їх оплату. Крім

цього, самовільне відключення радіаторів у квартирі відповідачів не є підставою

для звільнення від оплати за надані послуги, оскільки самовільне відключення

від мереж централізованого опалення забороняється відповідно до п.п. 24-26

Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та

гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України №630 від 21 липня 2005 року.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов* язана довести ті

обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із встановлених обставин, наданих сторонами доказів, вимог закону, суд

першої інстанції правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог

позивача.

    Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків,

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45,

власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-

комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

                Правилами передбачено, що в разі відмови від користування

послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати

відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому

не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та

експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.

 Державний Комітет з питань житлово-комунального господарства своїм листом від

23 квітня 2003 року, щодо влаштування індивідуального опалення в квартирах

багатоквартирних житлових будинків Раді міністрів Автономної Республіки Крим,

обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації

роз'яснив, що відключення споживачів від мереж центрального опалення та

гарячого водопостачання може здійснюватися за умови встановлення в усіх

квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів

або встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під'їздів будинку

індивідуальних опалювальних приладів за наявності технічної можливості повного

відключення від центрального опалення цих секцій або під'їздів.

Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого

опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.

    Згідно з п. 35 Правил надання послуг з централізованого опалення,

постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою

Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів

від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у

порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань

житлово-комунального господарства.

   Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання

гарячої води забороняється.

   Відповідачі не надалі доказів того, що вони мають дозвіл на відключення від

центрального опалення.

 Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції

виходив із того, що відповідачами у зв’язку із самовільним відключенням від

мережі теплопостачання без належного дозволу, не оплачувалися послуги з

теплопостачання у період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, але

відключення не є підставою для звільнення від оплати за надані послуги.

Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, під час встановлення

зазначених фактів судом не були порушені норм цивільного процесуального

законодавства й правильно застосовані норми матеріального права. Підстав для

його скасування не встановлено.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те що, позивач нарахував

заборгованість, яка на думку відповідачів не може бути нарахована оскільки,

вони не є споживачами  з 16 вересня 2009 року у зв’язку із самовільним

відключенням, не заслуговував на увагу, оскільки відповідно до Правил в разі

відмови від користування послугами з теплопостачання споживач має право

розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної

можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні,

теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир

багатоквартирного житлового будинку.

    У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє

апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої

інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального

права.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

                                                      У Х В А Л И В:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2

відхилити.

     Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 22 лютого 2011

року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена

в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили

до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ.

Головуючий                                                                      

        Судді