Справа № 22ц-2275/2011р Головуючий у 1 інстанції Худіна
О.О.
категорія 26 доповідач Жданова В.
С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2011 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого - Жданової В.С.
суддів : Могутової Н.Г., Прокопчук Л.М.
при секретарі Шкребтієнко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за
апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець
Донбасу» на рішення Єнакіївського міського суду від 12 січня 2011 року в справі
за позовом ОСОБА_1 до Шахта «Комсомолець Донбасу» про
відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Єнакіївського міського суду від 12 січня 2011 року частково
задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Шахта «Комсомолець
Донбасу» , з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди
внаслідок ушкодження здоров"я стягнуто 15000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції
скасувати , оскільки вважає його таким, що не відповідає нормам процесуального
та матеріального закону. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається
на порушення вимог ст. 233 КЗпП України, на відсутність своєї вини в настанні
професійного захворювання та недоведеність факту моральних страждань,
оскільки при прийомі на роботу позивач був ознайомлений із шкідливими умовами
праці, пільгами, компенсаціями та знав про наслідки, що могли бути
спричинені його здоров"ю через тяжкі та шкідливі умови праці. Крім того,
зазначає, що шкода, заподіяна внаслідок трудових обов'язків, відшкодовується
відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фондом соціального
страхування, якому відповідач сплачує внески.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач
тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості, що призвело до
професійного захворювання на хронічну вертеброгенну пояснично-кресцову
радікулопатію . Висновком МСЕК від 12.06.2008р. йому вперше встановлено
втрату 50% професійної працездатності з визнанням інвалідності 3 групи.
Негативні наслідки виробничої травми призвели до моральних страждань, втрати
нормальних життєвих зв"язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для
організації свого життя.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали
цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і
залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об"єктивно розглянув зазначений
позов та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач втратив здоров"я у зв"язку
із роботою у шкідливих умовах, що підтверджено актом розслідування хронічного
професійного захворювання від 27.05.2008 р. та висновком МСЕК від
12.06.2008 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КзПП України забезпечення безпечних і нешкідливих
умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається власником або уповноваженим ним
органом працівникові моральної шкоди. відшкодування такої шкоди провадиться
тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань,
втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для
організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем
за таких умов: наявність факту порушення роботодавцем законних прав працівника;
у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних
життєвих зв"язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових
зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв"язку між
попередніми умовами.
Відповідно до ст. 9 закону України " Про охорону праці" відшкодування шкоди,
заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я здійснюється Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Однак, із Закону України " Про загальнообов"язкове державне соціальне
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" виключена ч 3 ст. 34 відповідно до
положень Закону України від 23.02.2007 року №717-У " про внесення змін до
Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності".
Оскільки на час звернення позивача до суду / 25.11.2010 року/ Законом України
""Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" не передбачено обов"язку Фонду соціального страхування
відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні
права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами
ст. 237-1 КЗпП України.
Довід апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем не надані докази
заподіяння моральної шкоди не заслуговує на увагу. В п. 4.1 рішення
Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. зазначено, що
ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових
обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють
йому моральні і фізичні страждання. Факт ушкодження здоров'я позивача
підтверджений висновком МСЕК.
За таких підстав суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що
моральну шкоду на користь позивача необхідно стягнути з відповідача.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції врахував
характер негативних наслідків, порушення життєвих зв"язків позивача через
звільненням з роботи за станом здоров"я, ступінь та глибину його моральних
страждань і визначив до стягнення 10000 грн, що відповідає засадам розумності
та справедливості.
Доводи скарги щодо пропуску строку позовної давності не
заслуговують на увагу, оскільки згідно п.3.ч1 ст. 268 ЦК України позовна
давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням
здоров"я.
Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими
доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про
неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення
норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного
вирішення спору.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його
скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець
Донбасу» відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду від 12 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,
може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом
двадцяти днів.
Головуючий Судді