Справа № 2-1558/11

                                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                        (заочне)

    12 січня 2011 р.                                                                                                              м. Запоріжжя

                Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

               головуючого - судді          Якубіної В.Б.

               при секретарі                     Тарадюк О.В.

           розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Запорізьке регіональне управління»Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

                                                                               В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що 11.10.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPS0АЕ00000404 про надання відповідачу кредиту у розмірі 27943 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 11.10.2011 року. Зобов’язання за зазначеним договором забезпечено договором поруки № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 року, укладений з поручителем - відповідачем ОСОБА_2 В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 р. позивач і відповідач ОСОБА_1 уклали договір застави рухомого майна. Згідно з умовами договору застави відповідач надав банку у заставу автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови укладеного кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 64 056 грн. 61 коп. стягнути звернення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля позивачем з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідачі судові витрати.

             В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягає і просить суд їх задовольнити  у повному обсязі.

             Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомили, заперечень не надали. За клопотанням  представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

            Суд, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, прийшов до наступного.

            Судом встановлено, що 11.10.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZPS0АЕ00000404 про надання відповідачу кредиту у розмірі 27943 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 11.10.2011 року. Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

           Одночасно з кредитним договором 11.10.2006 р. позивач уклав з ОСОБА_2 договір поруки № ZPS0АЕ00000404, предметом якого є надання поруки ОСОБА_2 перед позивачем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 р.

                       Зобов’язання відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечені договором застави рухомого майна від 11.10.2006 р. на підставі якого відповідач надав в заставу банку рухоме майно, а саме: автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

                       Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

                       Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

                      Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено договором чи законом; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

                     Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                     Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

                    Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

                   Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Заставу»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

                   Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмету застави із застосовуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

                   Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

                  Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

                  Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 11.10.2006 р.  було укладено  кредитний договір № ZPS0АЕ00000404.

                  Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором  № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 р. у встановлений строк.

    Крім того, в забезпечення повернення кредиту ОСОБА_1 між позивачем та ОСОБА_2 11.10.2006 р. було укладено договір поруки № ZPS0АЕ00000404. При цьому поручителю  були роз'яснені її права та обов'язки.

    Згідно п. 4 договору поруки № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 р. поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

    За таких обставин, відповідач ОСОБА_2 має зобов’язання перед позивачем за кредитним договором по поверненню кредиту ОСОБА_1, яке, як встановлено судом, на теперішній час не виконано.

                  Крім того, зобов’язання відповідача за кредитним договором забезпечені договором застави рухомого майна, а саме автомобілем марки Volkswagen, модель LT 35, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. При цьому заставодавцю були роз'яснені його права та обов'язки.

                 Згідно з п. 15.7.2 договору застави від 11.10.2006 р. заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань передбачених кредитним договором вони не будуть виконані.

                 Відповідно до довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором № ZPS0АЕ00000404 від 10.11.2006 р. укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору щодо строків погашення кредиту, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом становить 64 056 грн. 61 коп.

                 Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача судові витрати, сплачені ним при пред’явленні позову пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

                 На підставі викладеного, дослідивши надані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не виконують суттєві умови щодо додержання порядку та строків погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого у них солідарно виникла заборгованість, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

             Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212, 214-215, 224-226, 292, 294 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 554, 589, 590, 629, 651, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про Заставу», ст. 25, ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -   

                                                                                  В И Р І Ш И В :

              Позов задовольнити.  

              Звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35, тип ТЗ: автобус пасажирський, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу автомобілю Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з правом укладення від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, кошти від реалізації автомобіля направити для погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»»за кредитним договором  № ZPS0АЕ00000404 від 11.10.2006 р. в розмірі 64 056 грн. 61 коп.

             Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судовій збір у розмірі 640 грн. 57 коп. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 гривен.

             Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

              Суддя:                                                                                                      В.Б. Якубіна