Справа № 22ц-545/2011р. Головуючий у 1-ій інстанції Бєльченко Л.А.
Категорія 5 Суддя-доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Ткаченко Т.Б., Гаврилової Г.Л.
при секретарі – Ушаковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до Широкінської сільської ради Новоазовського району Донецької області, обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна», третя особа – Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Новоазовського району Донецької області про визнання права власності
за апеляційною скаргою прокурора Новоазовського району Донецької області на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 7 липня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 7 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж №НОМЕР_1,НОМЕР_2
( літА-2); гараж №НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 ( літ.А-3); гараж № НОМЕР_6, НОМЕР_7 ( літ.А-3); гараж №НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10( літ А-3), що розташовані за адресою – Донецька область, Новоазовський район, с.Широкіне, обслуговуючий кооператив човнової станції «Волна».
В апеляційній скарзі прокурор Новоазовського району Донецької області просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання права власності на збудовані гаражі – елінги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ч.2 статті 305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності позивача ОСОБА_3, представників Широкінської сільської ради, КП «Бюро технічної інвентаризації Новоазовського району Донецької області» та обслуговуючого кооперативу човнової станції « Волна», які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю – доповідача, пояснення прокурора Кліменкової А.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника позивача ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд дійшов висновку про те, що оскільки земельна ділянка, на якій розташовані спірні гаражі, надана обслуговуючому кооперативу човної станції «Волна» в постійне користування в установленому законом порядку для будівництва гаражу елінгу членам кооперативу, то є підстави для визнання права власності на самочинно зведені позивачем гаражі, які не порушують інтереси інших осіб та відповідають будівельним нормам.
Не погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та положенням закону.
Згідно зі ст.376 цього Кодексу, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно оформленого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 є членом обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна», який розташований на земельній ділянці площею 3,0 га, що належить Широкінській сільській раді Новоазовського району Донецької області.
Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії 11-ДН№009930 від 30 травня 1997 року зазначена земельна ділянка надана обслуговуючому кооперативу човнової станції «Волна» у постійне користування для розміщення човнового кооперативу відповідно до рішення виконкому Широкинської сільської ради від 4 квітня 1997 року №44.
Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №505/1. На час розгляду справи він не скасований, як і рішення виконкому сільської ради від 4 квітня 1997 року.
Відповідно до положень п.1.8.3 Статуту обслуговуючого кооперативу човнової станції « Волна», затвердженого 2 грудня 2007 року, після одержання дозволу, кооператив має право будувати на своїй території, за затвердженими проектами, гаражі – елінги, споруди загального користування, інші будівлі.
У відповідності з положеннями п 3.6 Статуту та його підпунктів, член кооперативу, якому рішенням правління кооперативу виділено місце під будівництво гаражу елінгу, зобов»язаний протягом року здійснити будівництво гаражу.
Згідно з п 4.1.5 Статуту, член кооперативу має право без згоди з іншими членами кооперативу розпоряджатися своїм гаражем – елінгом на правах власника.
Відповідно до п.4.7 Статуту, членам кооперативу, котрі одержали земельну ділянку під будівництво гаражу – елінгу, зобов»язані вести будівництво згідно проектної документації та використовувати будівлю згідно з її призначенням.
На підставі затвердженої технічної документації, рішення виконкому Новоазовської районної ради №242 від 18 жовтня 1995 року та рішення Широкінської сільської ради від 27 лютого 1996 року було розроблено робочий проект човнової станції на 340 місць. Дозвіл на виконання будівельних робіт виданий кооперативу 28 грудня 2000 року.
Відповідно до Статуту та рішення правління кооперативу №12 від 22 грудня 2004 року позивачу, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як членам кооперативу, що сторонами не заперечується, було виділено земельну ділянку, що знаходиться в постійному користуванні кооперативу, для будівництва гаражів – елінгів.
На виділеній земельній ділянці на підставі проектної документації ними були збудовані гаражі – елінги за №НОМЕР_1,НОМЕР_2 ( літА-2); гараж №НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 ( літ.А-3); гараж № НОМЕР_6, НОМЕР_7 ( літ.А-3); гараж №НОМЕР_8,НОМЕР_9,НОМЕР_10( літ А-3), які п ісля виключення із членів кооперативу ОСОБА_6 та ОСОБА_6 на підставі рішення правління кооперативу №9 від 14.12.2008 року та передачі їх ОСОБА_3, були зареєстровані в КП «Бюро технічної інвентаризації» на ім»я позивача ОСОБА_3, як самочинні, з оформленням на них технічної документації.
Під час будівництва за зверненням позивача та інших членів кооперативу, правління човнового кооперативу на засіданні (протокол №87 від 7вересня 2002 року) давало згоду на внесення змін в проектну документацію та видавало картки власника.
Рішенням виконкому Широкінської сільської ради №39 від 27 жовтня 2009 року зазначеним гаражам присвоєно адресу.
Згідно з висновком будівельно – технічної експертизи №12/05-1 від 12 травня 2009 року, човнові гаражі – елінги, які належать ОСОБА_3, як самочинно збудовані відповідають вимогам Державних будівельних норм України ДБН-360 -92, будівельна готовність для сезонної експлуатації становить 100%.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3, оскільки гаражі були зведені на земельній ділянці, яка користувачем виділена йому для будівництва у встановленому законом порядку на підставі положень Статуту і рішення кооперативу та на підставі розробленої технічної документації, з додержанням будівельних норм та правил, без порушення інтересів інших осіб.
Відповідно до положень ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Посилання прокурора на те, що позивач не мав підстав для звернення до суду, оскільки його право на самочинні гаражі ніхто не оспорює є неспроможними.
Згідно із п. 6.1, 6.2 Закону України від 1.07.2004 року № 1952-1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», оформлення права власності на об»єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства проводять органи БТІ.
Відповідно до листа КП «Бюро технічної інвентаризації Новоазовського району» №179 від 5.05.2011 року ОСОБА_3 відмовлено в оформленні та реєстрації права власності.
Як стверджує представник позивача, Широкінською сільською радою відмовлено у видачі правовстановлюючих документів всім членам кооперативу і цей факт ніким не спростований.
Тому наявність відмови державних установ дає підстави вважати про наявність спору про право.
Доводи апеляційної скарги про те, що після визнання права власності на нерухоме майно, у позивача виникає право на отримання у власність земельної ділянки також є неспроможними, оскільки положення статті 120 Земельного Кодексу до правовідносин, які виникли між сторонами не можуть застосовуватися, вони регулюються спеціальним законом, які не передбачають права власності на землю за членом кооперативу.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення ст.33 ЦПК України не залучив до участі у справі в якості співвідповідача Новоазовське БТІ, з урахуванням наведеного на висновки суду не впливає.
Інші доводи апеляційної скарги, у тому числі і на порушення судом ст.196 ЦПК України також не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов»язує можливість скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Таким чином, переглядаючи справу в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Новоазовського району Донецької області відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 7 липня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Судді :