Справа  №  2-739/11                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року  

Жовтневий районний суд Миколаївської області   в складі:

головуючого                 -судді Козаченка Р.В.,

при секретарі                - Озьоркіній О.В.,

за участю:

представника позивача    - Михеєнко І.М.,

відповідачів              - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

2 червня 2011 року публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк»(далі -Банк) звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № 28.3/02-КМК-07-07 від 13 грудня 2007 року в розмірі 317870 грн. 77 коп.

В позовній заяві зазначало, що 13 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений зазначений вище договір кредиту на суму 29250 доларів США зі сплатою 17 відсотків річних за його користування з кінцевим терміном повернення кредиту –15 грудня 2011 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким останній зобов’язався солідарно із позичальником відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 за кредитним договором.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 після отримання кредиту не виконав умови кредитного договору в частині вчасного погашення кредитних платежів, через що за ним утворилася загальна кредитна заборгованість в сумі 24360,88  доларів США (194112 грн.  85 коп.), а ОСОБА_3 не виконав умови договору поруки, тому просило стягнути з відповідачів солідарно всю кредитну заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення простроченої заборгованості, вказуючи, що він сплачує кредит в можливих для нього розмірах і не відмовляється від кредитних зобов'язань, а заборгованість зі сплати платежів це тимчасове явище, викликане світовою кризою після збільшення курсу долара США в другій половині 2008 року, у зв’язку з чим відповідно збільшився розмір щомісячних кредитних платежів, які сплачувалися в доларах США через їх купівлю національною валютою по курсу на день вчинення платежу.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, про його час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності за наявних матеріалів у справі, достатніх для її вирішення по суті, оскільки представник позивача та присутній на засіданні відповідач не заперечують проти цього.

Заслухавши пояснення представниці позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом було встановлено, що 13 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та Банком був укладений договір кредиту № 28.3/02-КМК-07-07 (далі - Договір) на суму кредиту 29250 доларів США, в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до Договору Банк зобов'язався надати позичальнику, тобто                ОСОБА_2, кредит в зазначеній вище сумі за умови сплати відсотків в розмірі 17 % річних зі строком його користування - по 15 грудня 2011 року. Погашення кредиту та сплата відсотків за його користування повинно було здійснюватися щомісячно  відповідно до зазначеного у Договорі графіку по 840 доларів США, та в останній місяць –в сумі 1443, 10 долара США.

При цьому п. 7.1 Договору було передбачено, що вразі прострочення боржником кредитних платежів понад 10 календарних днів він сплачує пеню в розмірі 10% від простроченої суми за кожен календарний день прострочки.

Також, 13 грудня 2007 р. між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 28.3/02-ПЕК/1-07-07.

Згідно п.1.1 вказаного договору, ОСОБА_3 зобов’язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань                  ОСОБА_2 за кредитним договором № 28.3/02-КМК-07-07 від 13.12.2007 р.

Відповідно до п.2.1 цього ж Договору, у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення боржника або банку, не пізніше наступного робочого  дня після одержання письмового повідомлення, погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку в повному обсязі заборгованість за боржника за кредитним договором.

Як вбачається з наданих доказів, таке повідомлення ОСОБА_3 одержав від позивача 25 лютого 2011 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, ст. ст. 549-552 ЦК України передбачено такий спосіб забезпечення виконання зобов'язань як неустойка у виді пені, яка полягає в нарахуванні та сплаті грошових сум у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 553 ЦК України,  за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Зі свого боку Банк виконав всі взяті на себе зобов'язання, а відповідач                   ОСОБА_2 навпаки, порушив його умови в частині сплати обов'язкових кредитних платежів в розмірі, передбаченому Договором, а відповідач ОСОБА_3 порушив умови договору поруки в частині виконання прострочених зобов’язань позичальника.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, долученого до матеріалів справи, станом на 11 травня 2011 року за ОСОБА_2 рахувалася загальна заборгованість в розмірі 39 891, 42 долари США, що еквівалентно по курсу НБУ на 11 травня 2011 року 317 870 грн. 77 коп., яка складається з :

-          простроченої заборгованості по кредиту - 17 518, 94 долари США, що еквівалентно 139597 грн. 92 коп.;

-          поточної заборгованості по кредиту - 6841, 39 доларів США, що еквівалентно 54 514 грн. 93 коп.;

-          простроченої заборгованості по процентам - 8108, 01 долари США, що еквівалентно 64607 грн. 86 коп.;

-          пені  - 7423,08 доларів США, що еквівалентно 59150 грн. 05 коп.

Разом з тим, сплата боржником щомісячно менших платежів не свідчить, що позивач може недоотримати прибуток, на який розраховував під час укладення Договору, оскільки за неналежне виконання кредитних зобов'язань Банк продовжує нараховувати відповідачу штрафні санкції, від яких він не відмовляється. Їх повна сплата дозволить Банку отримати загальний прибуток навіть у більшому розмірі, ніж це було ним заплановано за умовами Договору.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України у позивача, хоча і є право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів у випадку неналежного виконання договірних зобов'язань, однак зважаючи на те, що боржник не відмовляється від взятих на себе зобов’язань, здійснює платежі щомісячно хоча й у меншому ніж це передбаченого Договором розмірі, тому суд, з врахуванням засад розумності, добросовісності та справедливості, вважає за необхідне стягнути  лише поточну заборгованість по кредиту, прострочену заборгованість по процентам та пеню.

За таких обставин, враховуючи положення ст.ст. 526, 530, 549, 554,1049, 1050, 1054 ЦК України, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який зобов’язався нести солідарну із позичальником відповідальність за порушення умов кредитного договору, підлягає стягненню тільки зазначена вище поточна заборгованість в сумі 22372, 48 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів також підлягають стягненню в рівних частках судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 120 гривен витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи, по 60 грн. з кожного, а також 1700 грн. судового збору, по 850 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 216  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»поточну заборгованість за кредитним договором № 28.3/02-КМК-07-07 від 13 грудня 2007 року, що утворилася на 11 травня 2011 року, в розмірі 22372 (двадцять дві тисячі триста сімдесят два) долара 48 центів США, що еквівалентно 178272 (сто сімдесят вісім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 84 коп. національної валюти України.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»понесені судові витрати: судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривен 00 коп., по 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен з кожного, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривен 00 коп., по 60 (шістдесят) гривен з кожного.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                      Р.В. Козаченко