Справа № 2-15/11

                                                              Р І Ш Е Н Н Я   

                                                          І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

            "13" жовтня 2011 р.                                                               смт.Веселинове

           Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:         

                                   головуючого судді – Калараш А.А.

                                  при секретарі          -   Крамарчук Л.Б.

                 за участю представника позивача         -     ОСОБА_1

                                    відповідача            -     ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1.)

                                    відповідача            -     ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_3.)

                                    відповідача            -     ОСОБА_3

            представника відповідачів          -      ОСОБА_4

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Веселинове справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк”  до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний  позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання договорів поруки недійсними .

В С Т А Н О В И В :           

          11.10.2010  року позивач ПАТ „Кредитпромбанк” звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.             

В позовній заяві зазначив, що  28 січня 2008 року  між  Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(  правонаступником всіх прав і обов’язків є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» ) та відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  був  укладений кредитний договір № 28.3/10-КМК-07-08, згідно якого позивач надав в користування відповідачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (позичальнику) кредит  у сумі 900 000 грн. на споживчі цілі , зі сплатою за користування кредитними коштами 14 % річних, на термін по 20 травня 2009 року включно.  В забезпечення виконання зобов’язань  відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. по кредитному договору ,  між позивачем (кредитором), відповідачами ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 (поручителями) та відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 були укладені договори поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 та № 28.3/10-ПМК/2-07-08  від 28.01.2008 року . Однак відповідач порушив виконання своїх зобов’язань в частині погашення кредиту, станом на 23.09.2010 року заборгованість за простроченими платежами за кредитом становить -834 644 грн. 35 коп., пеня 834 644 грн. 35 коп., а взагалі 1 669 288 грн. 70 коп. .  Оскільки відповідачі добровільно не  погасили суму боргу  позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості  в розмірі 1 669 288 грн. 70 коп. ,   судові витрати в розмірі 1820 грн. .

         08.11.2010 року ОСОБА_3, ОСОБА_2.( ІНФОРМАЦІЯ_3.)  звернулися до суду з зустрічною позовною заявою  до ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання договорів поруки недійсними.

         В обґрунтування позовних вимог зазначили, що про існування договорів поруки вони дізналися в судовому засіданні .  28.01.2008 року вони не були  та не могли бути  поручителями  , не брали на себе зобов’язань як поручителі за кредитним договором  № 28.3/10-КМК-07-08 та ніколи не підписували договори поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 та № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28 січня 2008 року. Просять визнати недійсними договори поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_2, та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк»та № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_3, та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

       В судовому засіданні представник позивача  ОСОБА_1  позовні  вимоги підтримав в повному обсязі та з тих же підстав суду пояснив, що відповідачем ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) ,28.01.2008 року було отримано кредит готівкою  900000 грн., відповідно до умов укладеного договору кредиту    № 28.3/10-КМК/-07-08 , з зобов’язанням  погасити кредит  до 2009 року , згідно додаткової угоди   28.3/10-КМК/-07-08  ДУ-1 від 28.01.2008 року. Відповідачам направлялися письмові вимоги про погашення заборгованості , проте надати  суду докази  підтвердження отримання відповідачами  вимог банку не може . Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 ,достовірно знав про  порядок та час  погашення кредиту , він безпідставно порушив умови договору кредиту , частково  погасив кредит , яким було погашено  взагалі 177020 грн.23 коп. , з яких 65355.65 по тілу кредиту та 111664.58 по нарахованим процентам,  але до наступного часу заборгованість не  погашена. Станом на  23.09.2010 року  заборгованість по договору кредиту становить 834644.35 грн. та по процентам 834644.35 грн.  Відповідачі добровільно не бажають погасити суму кредиту , тому  просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів  в солідарному порядку,  суму заборгованості    в розмірі  1 669 288 грн. 70 коп.. ,   та судові витрати в розмірі 1820 грн. .Щодо зустрічного позову  суду пояснив ,що  дійсно під час укладення договорів  поруки та взагалі при видачі  ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.)  кредиту працівниками  банку були  не зрозуміло чому безпідставно  порушено вимоги  Інструкції , яка регламентує порядок  оформлення  договорів поруки  та  вимоги законодавства  щодо  порядку  видачі  готівки  касиром , оскільки можливо що гроші  касиром видавалися  в вечірній час  поза  часом до якого може взагалі працювати банк та  каса банку,  проте  вважає оскільки  в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження факту підписання  договорів поруки ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), ОСОБА_3 , таки договори вважаються не укладеними ,а відповідно до вимог ЦК України неукладений договір не може бути визнаний недійсним , тому просить відмовити  в задоволенні  зустрічного позову.  

        Відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. в судовому засіданні позов визнав частково , суду пояснив, що дійсно 28.01.2008 року ним був  підписаний договір кредиту на 900 000 грн., в той же день до отримання  готівки він разом з працівниками  банку  гр. ОСОБА_5 , гр.ОСОБА_6 на своєму автомобілі  разом з гр. ОСОБА_7  їздили в м.Київ де  він уклав, нотаріально посвідчені,  договори  застави з банком  .

   До відділення банку в м.Миколаїв повернулися біля 22 години вечора ,де  він отримав 300 000 грн. та  решту  суми (600 000 грн.) йому  повідомили, що отримує пізніше. Він почав сплачувати відповідно до графіку .У подальшому через мирову кризу він тимчасово перестав сплачувати кредит,  проте після дзвінку гр.ОСОБА_5 про необхідність погасити процентів за користування 300 000 грн. він у січні 2009 року сплатив 41720 грн. та  дізнавшись у подальшому ,що залишок не отриманої суми йому не надають він припинив сплачувати кредит чекаючи вирішення спору в суді. Ніяких письмових повідомлень про стан заборгованості він не отримував , заяву  про реструктуризацію боргу ( т.2 а.с. 91) він не писав .   В день отримання  готівки він  підписав  якість документи ,що підтверджували отримання ним 300 000 грн., проте  заяву  на видачу готівки № 11413 (т.2 а.с.4) він не підписував та взагалі в судовому засіданні бачить  вперше. Щодо зустрічного позову суду пояснив, що  він юридично не обізнаний , всі документи ,щодо отримання ним кредиту  оформляли працівники банку зокрема гр. ОСОБА_5 ,якому він заносив копії паспортів батьків, свої документи ,що вимагав гр.ОСОБА_5 .Батьки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 в банк не їздили при ньому ніякі договори поруки не підписували та взагалі про те ,що він отримав  кредит не знали ,оскільки кредит він брав для споживчих цілей  вважає, що зустрічний позов обґрунтований та підлягає задоволенню .

       Відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні позов не визнав,  суду пояснив, що  про укладений  сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 договір кредиту він дізнався випадково  , при розгляді  господарської справи щодо  звернення стягнення на заставлене майно , з банком «Кредитпромбанк»він ніяких  стосунків не мав, про наявність  договору  поруки , підписаного від його імені  він дізнався після отримання  від суду  позовної заяви. Його син ОСОБА_2 має доручення  з правом діяти від його імені  та ПСП „Анастасія” , головою якої є він, має доступ  до всіх документів ,зокрема паспортів , правовстановлюючих документів ПСП „Анастасія”. Вважає оскільки договір поруки він не підписував, про наявність договору кредиту  та виникнення  кредитних зобов’язань  між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) та банком  він та його дружина ОСОБА_3 не знали   взагалі ,тому не повинен нести відповідальність , просить  відмовити в задоволенні позову  в частині  стягнення з  нього та його дружини  заборгованості по договору кредиту. Щодо зустрічного позову  суду пояснив ,що зустрічний  позов підтримує повністю,  просить зустрічний позов задовольнити ,визнати  договір поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 від 28.01.2008 року укладений між нібито ним  та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк»не дійсним оскільки договір поруки він не підписував , про наявність договірних  відносин  його сина ОСОБА_2 та  «Кредитпромбанк” він не знав.

       Відповідач  ОСОБА_3 в судовому засіданні  позов не визнала, суду пояснила, що вона є матір’ю ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) та дружиною ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), які займаються сільськогосподарською діяльністю , періодично  укладають договори  кредиту  та ведуть  самостійно  фінансову діяльність, тому вона не втручається в їх дії ,проте  будь яких відносин з  банком –позивачем по справі не мала , про наявність договору кредиту  вона не знала , договори поруки ніякі не підписувала , в  «Кредитпромбанк»жодного разу не приїжджала та взагалі не знала про існування такого банку.  Просить   відмовити в задоволенні позову  в частині  стягнення з  неї та її  чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2  заборгованості по договору кредиту. Щодо зустрічного позову , зустрічний позов підтримала повністю,  просить зустрічний позов задовольнити ,визнати  договір поруки № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28.01.2008 року укладений між нібито нею  та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк»не дійсним,  оскільки договір поруки вона не підписувала , про наявність договірних  відносин  її сина ОСОБА_2 та  «Кредитпромбанк” вона не знала.

       Суд, заслухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що первісний  позов підлягає  частковому  задоволенню, зустрічний позов  підлягає задоволенню в повному обсязі  з наступних підстав.

       В судовому засіданні встановлено, що 28 січня 2008 року  між  Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк»(  правонаступником всіх прав і обов’язків є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк») та відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  був  укладений кредитний договір № 28.3/10-КМК-07-08, згідно якого позивач мав надати  в користування відповідачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (позичальнику) кредит  у сумі 900 000 грн. на споживчі цілі , зі сплатою за користування кредитними коштами 14 % річних, та відповідно до п.п.4.4. договору кредиту  з зобов’язанням  повністю погасити  заборгованість  за кредитами у термін ,визначений відповідними  Додатковими угодами ,але  в будь якому  разі не пізніше  20.01.2011 року. (т.1 а.с.13 - 17). Також 28 січня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено додаткову угоду № 28.3/10-КМК-07-08 ДУ1 до кредитного договору № 28.3/10-КМК-07-08 від 28.01.2008 року , відповідно якого відповідач ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.) ,зобов’язався погасити кредит  у визначений графіком термін та порядок ( т.1 а.с.18-19).

       У  забезпечення  зобов’язань відповідача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.)  перед позивачем ПАТ „Кредитпромбанк”  28.01.2008 році в м.Київ  були укладені  іпотечний договір, посвідчений  приватним нотаріусом  Київського  міського нотаріального округу  (т.2 а.с.97-101), договори застави  № 28.3\10-ЗМК1-07-08 та № 28.3\10-ЗМК3-07-08  (т.2 а.с.102-105, 106-109), а також іпотечний договір між представником ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.)  та ПАТ „Кредитпромбанк”  (т.2 а.с.92-96) та договір застави  № 28.3\10-ЗМК2-07-08 (т.2 а.с.110-113).

 Відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона  зобов’язана  довести  ті обставини ,на які  вона  посилається  як на  підставу  своїх  вимог і заперечень.

 Суд вважає, що  позивачем по первісному позову ,в супереч до вимог ст. 60 ЦПК України ,не надано доказів отримання  відповідачем ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.)  900 000 грн. , оскільки  відповідно до висновку експерта  судово-почеркознавчої експертизи № 904  від 25.06.2011 року (т.2 а.с.64-66),  „підпис від імені  ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.)  в графі „Підпис отримувача”  заяви  про видачу  готівки № 11413 від 28.01.2008 року ,виконаний не ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою. Висновок експерта  узгоджується з поясненнями відповідача ОСОБА_2 1973 р., та матеріалами справи в сукупності. Крім того є наявність розбіжностей у наданих позивачем  по первісному позову письмових  доказів ,підтверджуючих отримання відповідачем ОСОБА_2 900 000 грн.,  а саме  при наданні позову  додаток до позовної заяви –копія заяви  на видачу готівки (примірник № 1 ) (т.1 а.с.22),не містить  підпису отримувача , проте як при витребуванні судом  оригіналу  заяви про видачу готівки (т.2.а.с.4), що був предметом експертного дослідження , містить розпис отримувача , який виконаний не відповідачем ОСОБА_2.    За таких підстав суд  вважає, що відповідно до ст. 59 ЦПК України , заява про видачу  готівки № 11413 від 28.01.2008 року (т.2 а.с.4) не може бути визнана судом  безспірним доказом ,що підтверджує отримання відповідачем 900 000 грн. Інших доказів  представником позивача ,про отримання  відповідачем ОСОБА_2 900 000 грн. суду не надано.

   Виходячи з огляду  наданих сторонами доказів та пояснень сторін ,свідків,  суд вважає доведеним в судовому засіданні отримання  відповідачем ОСОБА_2 по договору кредиту від 28.01.2008 року  -300 000 грн.

    Відповідно  до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

              Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін та встановленого  судом , відповідач ОСОБА_2 (1972 р.н.) , самостійно в супереч до вимог п.4.3 договору кредиту , порушив  строк погашення отриманої суми .

   За період з 28.01.2008 року  по  23.09.2010 року відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  в рахунок погашення  кредиту та процентів за користування кредитними коштами ,сплачено позивачу  177 020 грн. 23 коп., про що сторони в судовому засіданні не заперечують.

    З врахуванням умов договору кредиту , з додержанням вимог п.2.7.4.договору кредиту , п.3  додаткової угоди до договору кредиту , виходячи з  доведеної ,в судовому засіданні суми отриманого кредиту (300 000 грн.) , та сплаченої відповідачем в рахунок погашення кредиту суми  (177 020 грн. 23 коп. )  ,  суд вважає ,що відповідач ОСОБА_2 (1973 р. н.) зобов’язаний  сплатити позивачу  144128 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять вісім) грн. 59 коп. в рахунок  погашення заборгованості  по  простроченим платежам та  пеню -  144128 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять вісім) грн.59 коп. , а всього  288257 (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят сім )  грн. 18 коп. ,оскільки згідно  рішення Кредитно-інвестиційного комітету № 01295100010 від 14.07.2010 року  сума  штрафних  санкцій не повинна  перевищувати суму заборгованості за тілом  кредиту та процентами .

  Суд критично ставиться до  обґрунтування представником позивача ОСОБА_1 , який посилаючись на  ч.3 ст. 61 ЦПК України ,  як на  підставу для звільнення  від доказування та  вважає факт отримання  відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  доведеним судом  у справі № 6\149\10  господарського суду Миколаївської області за позовом  ПАТ „Кредитпромбанк” до Приватного сільськогосподарського підприємства „Анастасія” , де приймали участь представник позивача та  відповідач ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.)., (т.2 а.с.117-125)   оскільки :

- відповідно до  ч. 3 ст. 61 ЦПК України , обставини ,встановлені  судовим  рішенням  у цивільній , господарській  або адміністративній  справі, що набрало законної сили ,не доказуються  при розгляді  інших справ , у яких  беруть  участь  ті самі  особи або особа ,щодо якої встановлено  ці обставини.

 -  Відповідно до  п.7 рекомендацій Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року „Про судове рішення  у цивільній справі” , особи ,які  не брали  участі  в цивільній ,господарській  або адміністративній  справі ,в якій  судом ухвалено відповідне рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх  участю  оспорювати обставини, встановлені цими  судовими рішеннями. У даному випадку суд ухвалює рішення  на основі  досліджених у судовому засіданні  доказів. „  

 Як вбачається з матеріалів справи , в господарському суді  Миколаївської області  (справа № 6\149\10)  сторонами по справі були ПАТ „Кредитпромбанк” та ПСП „Анастасія” , предметом спору було звернення стягнення на заставлене майно ,що належить ПСП  „Анастасія” , відповідачі ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), ОСОБА_3  участі у справі не брали , відповідач ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) участь у справі брав як керівник  підприємства ПСП „Анастасія” .Предметом доказування отримання  відповідачем 900 000 грн. не було , по справі не допитувалися свідки ,не приводилися експертизи , не досліджувалися певні докази ,що були  предметом дослідження в  судовому засіданні . В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 обґрунтовано оспорює  факт отримання ним  900000 грн. Тому суд вважає, що  обставина тобто  отримання відповідачем ОСОБА_2  28.01.2008 року кредиту  в сумі 900 000 грн. не є доказаною у розумінні вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України.  

    Суд критично ставиться до обґрунтування  позовних вимог  представника позивача ОСОБА_1 щодо  правової обізнаності відповідача ОСОБА_2, через укладання відповідачем раніше договорів  кредиту ,як доказ отримання відповідачем 900000 грн., оскільки в судовому засіданні в супереч до вимог  ст. 60 ЦПК України , представником позивача не надано доказів укладання  відповідачем ОСОБА_2 інших договорів кредиту , крім того факти укладення інших  договорів кредиту , на думку суду , не є  достатніми та  безумовними доказами отримання особою певної суми кредиту .  

   Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України  доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.),кошти за договором кредиту , в супереч до вимог  діючого законодавства ,регулюючого порядок здійснення  касових операцій , отримувалися  особисто в приміщенні відділення банку в м.Миколаїв біля 22.00 год. ,що підтверджується  поясненнями  свідка ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2.(ІНФОРМАЦІЯ_1.) .

     Судом  встановлено, що договори  поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 від 28.01.2008 року, № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28.01.2008 року , відповідачами ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) та  ОСОБА_3 в приміщенні банку  у присутності працівника позивача  не підписувалися ,що підтверджується  поясненнями свідка ОСОБА_5 , відповідачів ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.), ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.).

      Відповідно до   висновку експерта  судово-почеркознавчої експертизи № 904  від 25.06.2011 року (т.2 а.с.64-66), підпис від імені ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3.) в графі  „поручитель” на  першій та другій сторінках договору  поруки  № 28.3\10-ПМК1-07-08 від 28.01.2008 року ,виконані  не ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а іншою особою. , підпис від імені ОСОБА_3 в графі  „поручитель” на  першій та другій сторінках договору  поруки  № 28.3\10-ПМК2-07-08 від 28.01.2008 року ,виконані  не ОСОБА_3 ,а іншою особою.

Висновок експерта узгоджується з матеріалами справи та свідченнями свідка ОСОБА_5, відповідно яких він  порушив порядок  оформлення договорів поруки  , не викликав  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 до банку , взагалі їх в банку  не бачив , умови  договору кредиту , договору  поруки не роз’яснював, договори поруки в його присутності  відповідачами не підписувалися ,  хто саме замість  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 підписав договори поруки він не знає,  поясненнями    відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, відповідно яких вони про існування договорів  поруки не  знали , до ПАТ „Кредитпромбанк” ніколи не приїжджали , відповідача  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно яких  всі  документи підготовлював ОСОБА_5, договори поруки він не бачив ,хто підписав ці договори  замість  його батьків  він не знає.

   Таким чином  в судовому засіданні встановлено ,що договори поруки були підписані  невідомою особою від імені  відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 , які  були підставою для отримання відповідачем  ОСОБА_2 1973 р. кредиту , які є обов’язковими при  оформленні кредиту ,  працівниками банку були порушені обов’язкові умови  при укладанні  договорів поруки , з врахуванням рекомендацій Постанови ПВСУ № 9 від 06.11.2009 р.  „ Про судову практику  розгляду  цивільних справ  про визнання  правочинів недійсними” , вимог ст. 215 ЦК України , суд вважає, що договори  поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3  та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк»та  № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_3 та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк»є не дійсними .

Відповідно до статті  625 ЦК України  боржник  не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу за весь час прострочення з урахуванням  встановленого індексу інфляції, а також три проценти  річних від простроченої суми.

            Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь  якої  ухвалено  рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально  підтверджені  судові витрати. Якщо позов  задоволено частково , судові витрати  присуджуються  позивачеві  пропорційно до розміру  задоволених    позовних вимог.  

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

                     Позов Публічного акціонерного товариства „Кредитпромбанк”  до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково  .

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», юридична адреса: індекс –54001, м. Миколаїв, вул.. Велика Морська, 63, по договору кредиту № 28.3/10-КМК-07-08 від 28 січня 2008 року заборгованість  за простроченими платежами за кредитом –144128 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять вісім) грн. 59 коп., пеню -  144128 (сто сорок чотири тисячі сто двадцять вісім) грн.59 коп. , а всього  288257 (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят сім )  грн. 18 коп.

  Стягнути  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,  на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», юридична адреса: індекс –54001, м. Миколаїв, вул.. Велика Морська, 63,  1700 (одна тисяча сімсот ) грн. 00 коп. судового збору та 120 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи  .

  В іншій частині  позовних вимог  відмовити.

        Зустрічний  позов ОСОБА_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 до ПАТ «Кредитпромбанк», третя особа ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання договорів поруки недійсними –задовольнити.

       Визнати недійсним договір поруки № 28.3/10-ПМК/1-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3  та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

     Визнати недійсним договір поруки № 28.3/10-ПМК/2-07-08 від 28.01.2008 року укладений між ОСОБА_3 та Публічним Акціонерним товариством «Кредитпромбанк».

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд,   протягом 10 днів з дня  проголошення  рішення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.               

      Суддя Веселинівського райсуду                                       

      Миколаївської  області                                                                                         Калараш А.А