Справа 22а-10684                             Головуючий у 1 інстанції Суханова А.В.

Категорія 10.3.1                                         Доповідач Солодовник О.Ф.

                                              П О С Т А Н О В А

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                   03 червня 2011  року                                                                    м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Солодовник О.Ф.,  суддів Янчук Т.О.,  Тимченко О.О.,

           при секретарі Зілаковій Я.Г.,            

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу  управління Пенсійного Фонду України в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку та зобов’язання вчинити певні дії,    

                                                          В С Т А Н О В И В:

           15 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до   управління Пенсійного фонду України   в Центрально – Міському районі м. Макіївки  Донецької області  про  поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання зробити перерахунок та виплатити недоотримані суми, посилаючись на те, що вона відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач вказану допомогу їй не виплачував. Просила поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити, як дитині війни, щомісячну доплату до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2008 роки.  

                   П остановою Центрально - Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 зад оволений частково: визнано неправомірною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Макіївки Донецької області та зобов’язано відповідача здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 15 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

                  В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову з тих підстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.      

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з таких підстав.  

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію  та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно з Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.

      З обставин справи вбачається, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в  Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

   Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

      Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

         Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України,  положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

   Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

    Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач повинен був щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

  При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом правильно встановлено обставини справи, не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

  Доводи апеляційної скарги в цій частині необгрутовані і не спростовують висновків суду.

 Однак не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене  підвищення до пенсії як дитині війни з   09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року з наступних підстав.

На підставі ч.ч.1, 2 ст. 100 КАС України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що одна із сторін наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову з мотивів пропущення строку звернення до суду. Тому у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволені позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене  підвищення до пенсії як дитині війни з   09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року.

                 Таким чином судом першої інстанції при ухваленні постанови в цій частині порушено вимоги процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

                Тому постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці недоплачене  підвищення до пенсії як дитині війни з   09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення вказаних позовних вимог.                    

               Постанова суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

 П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Центрально –Міському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити частково.

Постанову Центрально – Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 12 листопада 2009 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов’язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення  до пенсії  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року скасувати.  

Позовні вимоги   ОСОБА_1 до  управління Пенсійного Фонду України в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області про    зобов’язання до нарахування та виплати щомісячного підвищення  до пенсії  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року задовольнити.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України   в Центрально – Міському районі м. Макіївки Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2008 року.  

В іншій частині постанову залишити без змін.

             Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.  

             Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією  постановою.

                                                 Головуючий:

                                                Судді: