Судове рішення #18430177

Справа 22а-10242/11                     Головуючий у 1 інстанції Карпушова О.В.

Категорія 10.3.3                             Доповідач Безрученко Ю.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 року                                     м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Могутової Н.Г., суддів Янчук Т.О., Безрученко Ю.О.

при секретарі Пасічної О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 01 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій суб’єкту владних повноважень неправомірними, про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 01 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій суб’єкту владних повноважень неправомірними, про стягнення суми – позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача стосовно недоплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. Стягнуто з відповідача за рахунок коштів державного бюджету України на користь позивача недоотриману суму щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2 166,12 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції  норм матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та отримує державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку.

Ураховуючи положення п.1 Закону України «Про внесення змін до розділу 12 «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року справа розглядається за правилами КАС України.

З обставин справи вбачається, що позивач має на утриманні дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебуває на обліку у відповідача, який сплачує їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з червня 2006 року. Даний факт визнається відповідачем та підтверджено відповідними свідоцтвом про народження та довідками (а.с. 9, 16-18).

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі - Закон) встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми  шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням  складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі захисту населення.

Згідно з ч.1, 4 ст.1 Закону громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 3 Закону передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа ( один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно зі ст. 15 Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.

Згідно ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007  рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.ст.12, 15 Закону України «Про державну допомогу  сім’ям з дітьми». Положення цієї статті рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, крім того, воно має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права позивача були порушені з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  і правильно дійшов до висновку, що задовольнив позовні вимоги.

Виплата позивачу допомоги на дитину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року №32 "Про питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку " не є правильною.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягали ст.12, 15 Закону України «Про державну допомогу  сім’ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Вказана редакція частини першої статті 15 Закону не визнана такою, що не відповідає Конституції України, є чинною, відповідач саме в зазначеному розмірі проводить виплату позивачки сум по догляду за дитиною, тому суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позовних вимог позивачки.

Згідно статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена Законами України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 № 1751 „Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"), а саме, у розмірі, що дорівнює різницю між 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень, є правомірними,  оскільки суми нараховувались відповідачем у 2009 році правомірно та відповідно до законодавства, яке передбачає ці виплати.

При встановленні зазначених фактів і постановлені постанови судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради  не  обґрунтовані  і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляцій скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради  залишити без задоволення.

Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 01 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради, третя особа: Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій суб’єкту владних повноважень неправомірними, про стягнення суми – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :                                                             Н.Г. Могутова

Судді:                                                                           Т.О. Янчук

                                                                                       Ю.О. Безрученко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація