Справа №2-826/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 10 жовтня 2011 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                                  Семенюк Л.А.             

при секретарі                                                                  Унгурян Т.В.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності,  

                     В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності, посилаючись на слідуючі обставини.

  28 травня 1994 року у відділу реєстрації актів громадянського стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області був зареєстрований шлюб між позивачкою та ОСОБА_2. Від шлюбу у них є дитина: донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку з тим, що між сторонами не було сімейного порозуміння їх сім’я розпалась, 15.09.2011 року позивачка звернулась з позовною заявою до Татарбунарського районного суду Одеської області про розірвання шлюбу.

  За період сумісного проживання сторонами було придбано житловий будинок по АДРЕСА_1, який 30.06.1999 року зареєстровано в бюро технічної інвентаризації на ім’я відповідача.

  Позивачка вказує, що добровільно поділити будинок вони не можуть, тому просить суд ухвалити рішення, яким  зробити поділ вищевказаного житлового будинку, визнавши за кожним із них право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

  Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги.

   Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.   

  Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства...)самостійного заробітку (доходу).

   Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

  У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, відповідно до ст. 70 СК України.

 В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що сторони в період з травня 1994 року по вересень 2011 року перебували в шлюбі. В період сумісного проживання ними було придбано житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1.

  Із довідки від 14.09.2011 року виданої виконкомом Татарбунарської міської ради Одеської області (а.с.6) видно, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться донька ОСОБА_3.

  Із довідки МБТІ від 15.09.2011 року вбачається, що вартість  житлового будинку з будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 складає 181603 грн. (а.с.7).

  Згідно копії договору купівлі-продажу серії АВА №050757 від 30.06.1999 року (а.с.12), ОСОБА_2 придбав житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

  Зважаючи на те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як основані на законі з визнанням за кожною із сторін права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 в ідеальних долях.

          Керуючись ст.ст. 15,58-60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.60,63,68,69,70 Сімейного Кодексу України, суд -

                         В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності  - задовольнити.   

  Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 за кожним в ідеальних долях.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 909 грн. державного мита та 120 гривень послуг ІТЗ, а всього 1029 гривень.  

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                         Семенюк