Справа №  2-5722/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       10.10.2011  року                                                                              м. Севастополь

Гагарінський  районний суд м. Севастополя  в складі:

Головуючого, судді:                О.Д.Опанасюка

при секретарі:                           М.Р.Рудюк

З участю по позивача: ОСОБА_1

Відповідачки: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1   до   ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

19.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що  їх сім’я на даний час фактично розпалася з причини втрати  взаєморозуміння. Подальше спільне життя та збереження шлюбу  суперечить інтересам подружжя. Примирення неможливо.  Майнового спору та спору щодо місця проживання дітей  сторони не мають.

У судовому засіданні  позивач  позовні вимоги  підтримав у повному обсязі, пояснивши, що їх сім’я розпалася у вересні 2011 року з причини втрати взаєморозуміння, примирення між подружжям не можливо. На стягненні судових витрат не наполягав.

Відповідачка ОСОБА_2 у ході судового засідання – позовні вимоги визнала у повному обсязі, на примирення не згодна.

Суд, заслухавши пояснення  сторін,  вивчивши матеріали справи,  вважає  вимоги  позивача обґрунтованими  і законними,  і які  підлягають    задоволенню у повному обсязі.

Суд встановив,  що 19 лютого 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Гагарінського районну  м. Севастополя був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий  запис  №  76  від  19 лютого 1999 року (а.с.5).

Від шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1  ( а.с.6, 7).

Фактично шлюб між сторонами  розпався у вересня  2011 року,  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливо у зв’язку з втратою  взаєморозуміння.

Майнового спору, спору щодо проживання і виховання їх неповнолітніх дітей   сторони не мають.

Суд, враховуючи інтереси сторін, їх неповнолітніх дітей,  вважає необхідним  шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати, тому що  ця вимога відповідає дійсній волі  сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить  їх інтересам, і інтересам їх дітей.

Суд вважає недоцільним  прийняти заходи щодо примирення подружжя,   відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивач, ні відповідачка не мають наміру зберегти шлюб, і заперечували проти примирення у судовому засіданні. Суд при цьому враховує роз’яснення ВСУ  у  Постанові Пленуму  від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,  згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін  ( абз.2 п.10 Постанови).

Позивач  не просив стягнути судові витрати.

Керуючись ст. ст.104-105, 110-112  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 10,11,  60, 79, 88,  208- 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

 Позов  ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб  між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований  у  Відділі реєстрації актів громадянського  стану Гагарінського району м. Севастополя  ( актовий  запис  №  76  від  19 лютого  1999  року).

Рішення може бути  оскаржено   до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя   у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294  ЦПК України.

 Суддя: