Справа № 523/206/25

Номер провадження 3/523/407/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р.                                                                        м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 202156 від 21 грудня 2024 року, ОСОБА_1 21 грудня 2024 року о 22 год. 01 хв. керував транспортним засобом марки «Nissan Fortiner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шполянська, 17, в м. Одеса, з явними ознаками наркотичного сп`яніння ( розширені зіниці очей, що не реагують на світло, сповільнена мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стані наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 р. № 1306, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 21 грудня 2024 року о 22 год. 01 хв. керував транспортним засобом марки «Nissan Fortiner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Шполянська, 17, в м. Одеса та був зупинений працівника поліції. Причиною зупинки стало не підсвічування номерного знаку.

Потім працівники перевірили документи та запитали чи вживав алкоголь. Повідомив, що алкоголь не вживав та погодився пройти на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору драгер «Алкотест». Потім працівник поліції запитав, чи вживав наркотичні засоби, на що він відповів, що не ніяких наркотичних засобів не вживав та погодився проїхати до лікарні для здачі аналізу. Лише після того, як його дружина почала заперечувати, щоб він кудись їхав разом з працівниками поліції, працівник поліції сказав, що у нього є підозри, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, так як з ротової порожнини відчувається запах канабісу. Пояснив, що погодився проїхати до медзакладу, однак хвилювася, що працівники поліції можуть замість лікарні одразу відвезти до ТЦК. При цьому зрозумівши, що відповідальність за відмову настає така ж як і за керування в стані наркотичного сп`яніння, він погодився проїхати і пройти медогляд на стан наркотичного сп`яніння, однак працівниками поліції повідомлено що уже складено протокол.

Стверджував, що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння була без фактичного встановлення цих ознак, відтак просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Додав, що від керування транспортним засобом не був відсторонений.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що 21 грудня 2024 року перебувала в якості пасажира в транспортному засобі марки «Nissan Fortiner», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . За кермом був ОСОБА_1 , який приходиться їй цивільним чоловіком. В автомобілі також перебувала дитина. О 22 год. 01 хв. на вул. Шполянська, 17, в м. Одеса, вони були зупинені працівниками поліції. Оглянувши багажник, працівник поліції запитав чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, на що той дав негативну відповідь. Потім працівник поліції запропонував пройти на місці зупинки тест Драгер, в свою чергу ОСОБА_1 погодився.

Далі, працівник поліції запитав чи вживав ОСОБА_1 наркотичні засоби, і останній знову ж таки дав негативну відповідь та на пропозицію поліцейського проїхати до медзакладу здати аналіз сечі одразу погодився. Однак, вона, побоюючись, що чоловіка відвезуть не в медзаклад, а до ТЦК, втрутилася в розмову між ними і категорично заперечила, щоб чоловік кудись їхав. Коли вона заспокоїлась і ОСОБА_1 погодився проїхати до медзакладу, працівники поліції повідомили, що вже пізно так як складається протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Додала, що була присутня протягом всієї розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції та саме через її тиск на чоловіка, він на повторне запитання працівника поліції вагався зі згодою проїхати до медзакладу для здачі аналізів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , свідка, суддя дійшов наступного.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в основу обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейський поклав:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 202159 від 21.12.2022 року, який відповідає вимогам ст. ст.255,256 КУпАП;

-довідку про отримання (неотримання) особою посвідчення водія;

-довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення;

-направлення, з якого вбачається, що у результаті огляді проведеного поліцейськими, виявлені ознаки сп`яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світловий подражник, сповільнена мова, поведінка не відповідає ситуації;

-диск з відеозаписами ПВР 471414, 473746.

У судовому засіданні оглянуто диск відеозапису, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 21.12.2024 року за участю ОСОБА_1 та з якого вбачається, що на 02:44 хв. відеозапису працівник поліції в розмові з напарником запитує «відпускаємо? Він наче тверезий». Потім запитує у ОСОБА_1 «алкоголь не вживали ? можете пройти освідування на драгер», на що ОСОБА_1 відповідає «Окей». Далі працівник поліції запитує «наркотичні засоби вживали?», ОСОБА_1 відповідає «Ні». Працівник поліції запитує «сечу здасте?» ОСОБА_1 відповідає «да, поїхали». Після слів особи, яка на початку відео представилась, як дружина ОСОБА_1 «він нікуди не поїде», працівник поліції перепитує «ви не поїдете? У вас наче запах канабісу з рота.»

Отже, з відеозапису вбачається, що після зупинення транспортного засобу працівник поліції взагалі не повідомив водія ОСОБА_3 про те, що в останнього ним виявлено будь-які ознаки сп`яніння, а повідомив лише після його відмови проїхати в медзаклад для здачі аналізів на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, працівник поліції візуально не оглядав зіниці ОСОБА_3 на предмет реагування таких на світло. Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння як «сповільнена мова, поведінка, що не відповідає обстановці» не підтверджуються дослідженими суддею відеозаписами, згідно з якими в ході спілкування ОСОБА_3 з поліцейськими та під час складання відносно нього протоколу, поведінка та дії ОСОБА_3 є адекватними та такими, що відповідають обстановці: ОСОБА_3 реагував на вимоги поліцейських та надавав адекватні відповіді на їх запитання, а також сам ставив працівникам поліції питання.

Суддя констатує, що така підстава для проведення огляду водія на стан сп`яніння, як «запах канабісу з рота» не ґрунтуються на вимогах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а самим поліцейським не вчинено усіх належних дій щодо виявлення у ОСОБА_4 ознак наркотичного сп`яніння, визначених у пункті 4 Розділу І вказаної Інструкції. При цьому, лише формальне зазначення працівниками поліції у протоколі ознак наркотичного сп`яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи.

Відсуність ознак сп`яніння у ОСОБА_1 які визначені Інструкцією..., пред`явлення ознаки яка не визначена вищевказаним нормативним документом, пропозиція здати "аналіз сечі" замість пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у порядку та способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду яка висловлена у формі, яка допускає двозначне трактування цієї відмови та викликає сумніви у її дійсності, є недотриманням порядку проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_3 21 грудня 2024 року о 22 год. 01 хв.  вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп`яніння.

За вимогами ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, як вбачається з наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_3 , останній категорично заперечує виявлення та фіксацію працівниками поліції 21 грудня 2024 року о 22 год. 01 хв. ознак наркотичного сп`яніння зазначених у протоколі серії ЕПР1№ 202156.

Суддя відхиляє, як доказ вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії  ЕПР1 № 202156 від 21 грудня 2024 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що останній складено лише на припущеннях, що ставить під сумнів те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказані у протоколі обставини спростовуються поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та відеозаписами з ПРВ працівників поліції, поясненнями свідка.

Аналіз положень ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року ( в подальшому - Інструкція 1452/735) та диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у порядку та способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов`язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Суддя констатує, що недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак наркотичного сп`яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_3 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.

Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Суддею враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), що суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р.№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі і закріпленої у статті 62 Конституції України презумпції невинності. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 р. У справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя приходить до висновку про закриття провадження у справі за відсутності у діях останнього складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: