Справа №  2-а-1067/11

  Веселинівський районний суд Миколаївської області

  П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року смт.Веселинове

Суддя  Веселинівського  районного суду  Миколаївської області  Калараш А.А.   розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу  № 2-а-1067\2011 р.    за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі  Миколаївської області про стягнення  недоплаченої щомісячної  державної  соціальної допомоги   “Дітям війни”.

В С Т А Н О В И В  :

14 вересня 2011 року  , позивачка    звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача  УПФУ в Веселинівському районі Миколаївської області  про  стягнення  недоплаченої щомісячної  державної  соціальної допомоги   “Дітям війни ” .

В обґрунтування позовних вимог , позивачка зазначила, що на підставі Закону України № 2195-ІV   від 18 листопада 2004 року “ Про соціальний захист дітей війни”( надалі „Закону України”) вона являється дитиною війни, і має право на пільги . Зокрема , посилаючись на ст. 6  „Закону України „ , позивачка зазначила  ,що вона  має право  на отримання щомісячної  доплати  до пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії  за віком, проте , як  з 2008 року  грошова надбавка до пенсії їй   виплачувалася в значно меншому розмірі. Бездіяльність та неправомірність дій відповідача  грубо порушила її законі права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному  розмірі .Позивачка просить суд визнати дії  відповідача неправомірними , зобов'язати відповідача нарахувати  недоплачену , як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з 01.03.2011 р. по 31.08.2011 року  .

Ухвалою суду від 19.09.2011 року позовні вимоги про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни ”  за період з 01 березня 2011 року по 13 березня 2011 року включно  залишені без розгляду в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.     

03.10.2011 року від відповідача надійшло заперечення на позов. В запереченні відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що хоча ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" й передбачає підвищення пенсії позивача на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але щомісячне підвищення до пенсії дітям війни, Управлінням Пенсійного фонду України в  Веселинівському районі  виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсія за віком виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які використовувати на інші цілі забороняється цим же Законом. В той же час, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається фінансування встановлених ним державних соціальних гарантій за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються. Крім цього вважає, що не має під собою підґрунтя застосовувати Закон України N 1058-IV від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні цього підвищення, оскільки ч. 3 ст.28 вказаного Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Починаючи із 22 травня 2008 року нарахування соціальної допомоги дітям війни проводиться відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №530. Дана постанова діяла у 2009-2010 роках та у першому півріччі 2011 р..  І саме в такому розмірі передбачено державне фінансування. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що він діяв в межах свої повноважень  та не  порушив вимоги чинного законодавства України. Просить  повністю відмовити  у задоволенні   позовних вимог позивача.   

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з  слідуючих підстав.

Згідно  зі ст. 1 Закону України  „Про соціальний  захист дітей війни” - „Дитиною  війни „ є особа, яка є громадянином України  та якій  на час  закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни  було менше 18 років .

Позивач   знаходиться на обліку  в Управлінні Пенсійного Фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області  і отримує пенсію за віком, на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема  всі пільги та соціальні  гарантії передбачені  Законом України  

„Про соціальний захист дітей війни” , в тому числі й право на підвищення пенсії у розмірі надбавки  на

30 % мінімальної  пенсії  за віком , як передбачено  статтею 6 зазначеного „ Закону України „.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Відповідно до ст. 46 Конституції України  громадяни  мають право на соціальний захист ,що  включає право на забезпечення їх у разі повної ,часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених  законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України  органи державної  влади  ,їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що  передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 „Закону України ”  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.     

Відповідно до довідки № М-1156/01-11 від 12.09.2011 року  позивач у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області отримує разом з пенсією надбавку як дитина війни у розмірі –49,80 грн.  щомісячно, тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2010 року та з 19.06.2011 р. встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно  з ч.ч.1,2 ст.8 КАС України  суд при  вирішенні справи керується  принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються найвищими цінностями та  визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України “ Про  виконання  рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди України , при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду –як джерело права.

Обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення у 2010р. повинен здійснюватися в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".     

П.п. 3,  4 ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що Управління Пенсійного Фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні  про місцевий бюджет.   

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.     

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»був викладений  в такій редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення

З моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо не конституційності положень законів  ця норма втратила чинність і не підлягала застосуванню.

Згідно пункту 15 Положення "Про Пенсійний фонд України" пенсійний фонд здійснює свої повноваження на підставі даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi     змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.   

Судом же встановлено, що протягом   березня - червня  2011 року належне позивачу підвищення до пенсії виплачувалось у розмірі, що не відповідає розміру підвищення, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".     

Таким чином в період дії зазначеної норми в порушення принципу пріоритетності законів, як нормативних актів вищої юридичної сили, над підзаконними актами, якими є постанови КМУ, відповідач нараховував та виплачував позивачеві підвищення до пенсії не у розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV, а у розмірі, встановленому підзаконним актом - постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, яка суттєву звужує право позивача щодо розміру належного підвищення.     

Отже, виплачене позивачу  підвищення за період  березень-червень  2011 року підлягає перерахуванню та виплаті виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначених на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний період.     

Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період  з березня-червня  2011  року.  

Статтею 4 Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"  № 3491-VI від 14.06.2011року, який набрав чинності 19.06.2011року, установлено, у 2011 році норми і положення статей 39, 50,51,52,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з наступними змінами, статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"з наступними змінами, статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"з наступними змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що  підлягають  частковому  задоволенню.     

Виходячи з положень Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає за можливе здійснити захист порушених прав, шляхом зобов’язання відповідача, здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14 березня 2011 року     по 18 червня 2011 року включно .     

Судові  витрати  по справі  підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.   

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.   

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94,98,158-163, 167, 183-2 КАС України, суд   

                                                                    П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити  частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі  Миколаївської області щодо нездійснення перерахунку та виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 14 березня  2011 року по 18 червня 2011 року включно .   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Веселинівському районі  Миколаївської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 14 березня  2011 року по 18 червня 2011  року включно , з урахуванням фактично виплачених сум.   

Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати -3 (три)  грн. 40 коп.

       В силу ч. 1 ст. 256 КАС України допустити негайне виконання постанови суду.

       Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного  суду через Веселинівський районний  суд протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання копії постанови.   

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.   

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області А. А. Калараш