Справа №  1-137/11

  Веселинівський районний суд Миколаївської області

  В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  27.09.2011  року                                                                   смт.Веселинове

Веселинівський районний суд  Миколаївської області у складі:

головуючого  судді                           Калараш А.А.            

при секретарі                                     Крамарчук Л.Б.   

за участю прокурора                          Костюк О.С.                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Веселинове кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області , українець,  

громадянин  України, освіта середня, не одружений, не працює,

раніше  не судимий,  проживає:АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2     

у вчиненні  злочину передбаченого  ч.3 ст.185,  КК України,                                                                                                                                                 

ВСТАНОВИВ :

В червні 2011 року, точна дата  судом не встановлено, біля 14.00 год. ,   в с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області ,  підсудний ОСОБА_1. ,  діючи  умисно, з метою викрадення  чужого майна , з корисних спонукань, та переслідуючи ціль незаконного збагачення ,  шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння потерпілої ОСОБА_2,  де через не зачинені вхідні ворота проник до приміщення гаражу,  звідки викрав металеву каністру об’ємом 20 літрів, вартістю 160 грн. із бензином марки А-95 в кількості 17 літрів, вартістю 170 грн. , після чого викраденим розпорядився на власний  розсуд

Своїми противоправними діями  підсудний ОСОБА_1  спричинив потерпілій ОСОБА_2  матеріальних збитків  на загальну  суму  330  грн.

 Крім того 17.07.2011 року  близько 10 год. ранку   в с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області ,  підсудний ОСОБА_1 ,  діючи  умисно, з метою викрадення  чужого майна , з корисних спонукань, та переслідуючи ціль незаконного збагачення ,  проник  на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_3 звідки з двору викрав  чавунну плиту пічного опалення, вартістю 182 грн.,  після чого з місця вчинення крадіжки зник , а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми противоправними діями  підсудний ОСОБА_1  спричинив потерпілому  ОСОБА_3  матеріальних збитків  на загальну  суму  182  грн.

 Допитаний  в судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_1. ,    вину в інкримінованому  йому  злочині визнав повністю, суду показав, що повністю згоден з обвинуваченням , дійсно він вчинив крадіжку металевої каністри   з гаражу потерпілої ОСОБА_2, та металевої плити у  потерпілого ОСОБА_3, оскільки йому потрібні були гроші.  Потерпілим на теперішній час повністю відшкодував  спричинений ним збиток , в скоєному щиро кається .

Оскільки  підсудний ОСОБА_1  визнав  свою вину  повністю , то згідно  ч.3 ст. 299 КПК України суд за згодою  учасників  судового розгляду, вважає  недоцільним  дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи які  ніким не  оспорюються.

Аналіз та оцінка приведених в своїй сукупності доказів, приводить суд до висновку , що  вина

підсудного ОСОБА_1 доведена і вважає можливим дії підсудного ОСОБА_1 кваліфікувати за  ч. 3 ст. 185 КК України –тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  поєднана з проникненням в приміщення. , вчинена повторно.

При призначенні підсудному виду і міри покарання,  суд  враховує характер і ступінь суспільної

небезпеки вчиненого, обставини які пом’якшують і обтяжують покарання, особу підсудного.      

Обставинами , що пом’якшують покарання  підсудного ОСОБА_1.  суд визнає  щире каяття.

Обставин ,що обтяжують покарання підсудного судом не визнано.

З врахуванням викладених обставин з огляду на особистість підсудного ОСОБА_1, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, перебуває на обліку в Обласному  наркологічному диспансері з 04.04.2002 р. з приводу  синдрому залежності від летучих речовин (бензину)  ,  не працює,  за місцем проживання характеризується  посередньо ,    суд  приходить до переконання, що підсудному ОСОБА_1.  має бути призначене необхідне і достатнє для його  виправлення та попередження  нових злочинів , покарання яке пов’язане з  позбавленням волі  в умовах  без ізоляції від суспільства , але контролю за його поведінкою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

  ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого  ч.3 ст. 185,  і призначити покарання у вигляді    4 (чотири) років  позбавлення волі.   

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю на   2    /  два   / роки, поклавши на  нього обов'язки відповідно ст.76 КК України :

- не  виїжджати за  межі України  на постійне  проживання без  дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

-  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи  про зміну місця проживання;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи..                                                       

Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити без змін  - підписку про невиїзд.  

Речові докази по справі:

-          металеву каністру для бензину ємністю 20 літрів, що знаходиться на зберіганні у потерпілої

ОСОБА_2 , передати потерпілій  за належністю;

-          чавунну плиту, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Веселинівського РВ

УМВС України в Миколаївській області, передати за належністю ОСОБА_3, проживаючого: с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області. .

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області, через районний суд, на протязі 15 діб  з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою –в той же  строк з моменту вручення копії вироку .

   Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської  області                                                                  А.А. Калараш