КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2011 № 05-5-24/10126
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Нєсвєтову Н.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»
на ухвалу Господарського суду міста Києва №05-5-24/10126 від 31.08.2011р. про повернення позовної заяви без розгляду (суддя - Шевченко В.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат»
до Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»
про стягнення 6 674, 10 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 №05-5-24/10126 повернуто без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2011 №05-5-24/10126 скасувати та передати позовну заяву на розгляд до господарського суду міста Києва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Скаржник зазначає, що до позовної заяви додано платіжне доручення №18065 від 03.06.2011р., яке доводить факт сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Також, апелянт стверджує, що якби на платіжному дорученні не було б будь-якого реквізиту, наявність якого вимагає інструкція банку - платіж не був би проведений банком, оскільки такий платіж не прийняло б державне казначейство.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем надано не було.
Ухвалою від 26.09.2011р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 10.10.2011р.
В судове засідання представники сторін з’явилися.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши позовні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Згідно ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Підстави для повернення позовної заяви без розгляду встановлені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпними.
Так, ч. 1 пунктом 4 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Суд, повертаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України зазначає, що відповідно до листа ДКУ №04-15/263 від 28.02.2006р. реквізити рахунків для зарахування державного мита. Що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, мають символом звітності 095.
Також, в оскаржуваній ухвалі вказано, що в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення від 03.06.2011р. №18065, яке додане до позовної заяви не вказано символ звітності 095.
Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв майнового характеру сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з платіжного доручення №18065 від 03.06.2011р., позивачем було сплачено державне мито у розмірі 102,00 грн., яке зараховане в дохід державного бюджету, що підтверджується штемпелем відділення банку, виконаним на зворотньому боці даного платіжного доручення.
Так, згідно п. 5 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної (касаційної) скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно п. 3.3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача. Господарським судам не слід допускати повернення позовних заяв та заяв кредиторів у справах про банкрутство у разі подання як доказу сплати державного мита платіжних доручень, що відповідають вимогам Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15 (з наступними змінами та доповненнями). У разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до Державного бюджету України суди мають право згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від позивача чи кредитора відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
Відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребує від сторін документи, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що застосування судом першої інстанції пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України є безпідставним, тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» підлягає задоволенню.
За таких обставин ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2011р. №05-5-24/10126 слід скасувати, а позовні матеріали слід направити на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.08.2011р. №05-5-24/10126 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від від 31.08.2011р. №05-5-24/10126 - скасувати.
3. Позовні матеріали №05-5-24/10126 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді