Справа № 365/674/24

Номер провадження 1-кп/365/17/25

В И Р О К

іменем України

15 січня 2025 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді  ОСОБА_1

за участі:

секретаря судового засідання  ОСОБА_2

прокурора   ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 3 кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111080000071 від 09.07.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Сухоліски Прилуцького району Чернігівської області, який фактично проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, із повною середньою освітою, працездатного, який тимчасово не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон), домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 зазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

ОСОБА_4 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства по відношенню до особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, а саме дружини ОСОБА_5 за ст. 173-2 КУпАП, діючи в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ст. 29 Конституції України, згідно з якою кожна людина має право на особисту недоторканість, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на підґрунті конфліктних сімейних відносин, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , з якою останній з 2014 року спільно проживає в одному помешканні та пов`язаний спільним побутом, що призвело до психологічних страждань.

А саме, ОСОБА_4 систематично, умисно, на підґрунті конфліктних побутових сімейних відносин, вчиняє по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 дії, виражені у словесних образах, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликавши у ОСОБА_5 негативні психологічні зміни, які обмежують її активну самореалізацію та соціальне функціонування.

Так, 08.07.2023 о 23 год. 59 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, спробою вчинити бійку. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_4 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 16.08.2023 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_4 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Крім цього, 06.02.2024 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, спробою вдарити її та вдавався до погроз. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_4 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 26.02.2024 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_4 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

В подальшому, 08.04.2024 о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння фізичного болю, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме умисні дії фізичного характеру, що полягали у нанесенні стусанів по різних частинах тіла. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_4 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди фізичному здоров`ю ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних та фізичних страждань. Також, 12.04.2024 близько 13 год. 33 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння фізичного болю, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме умисні дії фізичного характеру, які супроводжувались висловлюванням нецензурною лайкою. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_4 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань. За вказані дії 03.05.2024 Згурівським районним судом Київської області ОСОБА_4 , було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано щодо нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

Крім того, 29.06.2024 близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_5 насильство в сім`ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та вчинення сварки. На зауваження припинити свої дії ОСОБА_4 не реагував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань.

Відповідно до висновку експерта № 1083 за результатами проведення судово-психологічної експертизи, внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (дій ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдані психологічні (моральні) страждання.

У ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок суспільно-небезпечних дій її чоловіка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.

Негативний емоційний стан ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є психологічною домінантою у її свідомості. Стабілізація її емоційного стану можлива лише після усунення суспільно-небезпечних дій відносно неї з боку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, а саме домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та пояснив, що дійсно умисно систематично вчиняв домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , за вказаних в обвинувальному акті обставин, а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, словесно ображав, кидався в бійку, висловлював погрози та завдавав їй психологічних страждань та фізичного болю. За вчинення домашнього насильства відносно його дружини ОСОБА_5 він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Наразі відпрацьовує призначене йому адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Він усвідомлює та погоджується із тим, що внаслідок його протиправних дій потерпілій ОСОБА_5 були завдані психологічні страждання. Щиро кається у вчиненому, готовий нести відповідальність за свої дії.

Суд, відповідно до вимог ч. 3 стю 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів  щодо тих  обставин,  які ніким  не оспорюються. Проти цього  не заперечують  учасники судового провадження, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і суд не  має сумнівів  у добровільності  їх позиції. Учасникам судового  провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ст. 126-1 КК України, так як обвинувачений своїми умисними діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що мало місце діяння у вчиненні якого обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_4 , це діяння містить склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, а тому суд вважає доведеною вину обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 просила призначити обвинуваченому покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Потерпіла ОСОБА_5 у своїй письмовій заяві зазначає, що стосовно призначення покарання покладається на розсуд суду, претензій до ОСОБА_4 не має.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується з мірою покарання, визначеною прокурором.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , який підлягає покаранню, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не є депутатом будь-якого рівня, тимчасово не працює, з його слів перебуває на обліку як безробітний, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.

Судом також врахована обставина, що пом`якшує покарання, передбачена ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Суд вважає  за необхідне  призначити обвинуваченому ОСОБА_4  за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, покарання, передбачене санкцією даної статті, у виді громадських робі на строк 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 126-1 КК України, ст. 349, 368-370, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід  ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Згурівський районний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя                                                               ОСОБА_1