БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/27/25

Провадження № 3/730/23/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1 , непрацюючої, за ч.1 ст.184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 31 грудня 2024 року близько 18-30 год за адресою АДРЕСА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідного виховання своїх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в помешканні свого будинку вживала спиртні напої, чим порушила вимоги ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи засобом мобільного зв`язку, що підтверджується телефонограмою (за номером мобільного телефону, вказаним у адмінпротоколі), але в судове засідання не з`явилась, про причини неприбуття не повідомила, заяви про відкладення слухання справи не подала. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи в межах наявних доказів у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, участь якої відповідно до ст.268 КУпАП не є обов`язковою, що не є порушенням прав цієї особи, передбачених ст.268 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно із приписами ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

За приписами ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, №2402-III, статтями 150,180 Сімейного кодексу України.

За змістом положень ч.1 ст.184 КУпАП, яка вміняється у вину ОСОБА_1 , відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Наведена норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних норм законодавства, які регламентують забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, приписами ст.150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: 1/ батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2/ батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3/ батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4/ батьки зобов`язані поважати дитину; 5/ передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; 6/ забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7/ забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

При цьому у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Виходячи з наведеного, ухилення від виконання батьківських обов`язків (об`єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП) може проявлятись у різних формах.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Однак, наведені в протоколі адміністративне правопорушення такі обставини адміністративного правопорушення, як « ОСОБА_1 31 грудня 2024 року близько 18-30 год за адресою у АДРЕСА_1 , ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідного виховання своїх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме в помешканні свого будинку вживала спиртні напої», не відповідають диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, та не містять ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують його зовнішню сторону. Зокрема, не зазначено, як саме перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння вплинуло на її ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дітей та які необхідні умови життя не були забезпечені її дітям.

Натомість, протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, а згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тобто, в даному випадку на поліцейських.

Водночас, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р.; «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р.).

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що сформульована в протоколі про адміністративне правопорушення фабула обвинувачення не свідчить поза розумним сумнівом про те, що ОСОБА_1 31 грудня 2024 року близько 18-30 год ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своїх малолітніх дітей, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з його не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 40-1, 184, 245, 247, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець