Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22ц-9326/11 Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П.
Категорія 26 Доповідач - Городнича В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.
при секретарі - Солодовій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаетон-Авто», про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач в грудні 2010 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Фаетон - Авто»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 012/03-00/146-07 від 15 серпня 2007 року.
В обґрунтування своїх вимог посилаючись на те, що 15 серпня 2007 року на підставі Генеральної кредитної угоди № 012/03-00/145-07 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на підставі п.1.3. Статуту є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ТОВ «Фаетон-Авто» був укладений кредитний договір № 012/03-00/146-07 про відкриття кредитної лінії в розмірі 3 000 000 грн. строком до 13 серпня 2010 року, із сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір поруки від 15 серпня 2007 року № 012/03-00/145/2-07 між банком та ОСОБА_4, згідно якого вона відповідає перед банком у тому ж об’ємі, що і ТОВ «Фаетон-Авто» всім належним їй на праві власності майном та грошовими коштами. ТОВ «Фаетон-Авто» неналежним чином виконував свої зобов’язання: несвоєчасно та не в повному обсязі погашав заборгованість за кредитом, комісії та інші платежі, які виникають в процесі обслуговування кредиту. Станом на 07 грудня 2010 року загальна сума заборгованості за кредитним договором склала 1 908 974 грн. 25 коп., яку позивач просив стягнути із відповідачки, та судові витрати по справі.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2011 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції –задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за генеральною кредитною угодою № 012/03-00/145-07 від 15 серпня 2007 року, кредитним договором № 012/03-00/146-07 від 15 серпня 2007 року в сумі 1 908 974 грн. 25 коп. та судові витрати по справі у сумі 1 820 грн. 00 коп., а всього 1 910 974 грн. 25 коп.
В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог банка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи /а.с. 98-102/.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Генеральної кредитної угоди № 012/03-00/145-07 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого на підставі п.1.3. Статуту є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ТОВ «Фаетон-Авто» було укладено кредитний договір № 012/03-00/146-07 від 15 серпня 2007 року, відповідно до якого ТОВ «Фаетон-Авто» була відкрита довгострокова відновлювальна кредитна лінія у розмірі 3 000 000 грн. строком до 13 серпня 2010 року із сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами.
Згідно п. 1.3 кредитного договору встановлено термін дії кредитування до 13 серпня 2010 року із наступним періодом кредитування: з 15 серпня 2007 року по 15 серпня 2008 року; з 16 серпня 2008 року по 15 серпня 2009 року; 16 серпня 2009 року по 13 серпня 2010 року.
На виконання п. 5.1 кредитного договору ТОВ «Фаетон-Авто» відкрито позичковий рахунок № 20639052309190, з якого здійснювалася сплата на підставі його платіжних документів.
Відповідно до п.3.4 кредитного договору погашення основної суми кредиту починається за місяць до поточного періоду кредитування, а саме: для першого кредитування з 14 липня 2008 року, для другого періоду кредитування з 14 липня 2009 року, для третього періоду кредитування з 12 липня 2010 року.
Згідно п. 3.4.1 договору обов’язковою умовою є повне погашення позичальником заборгованості на кінець кожного періоду кредитування, а сааме: повне погашення ліміту кредитування, включаючи нараховані проценти за користування кредитним коштами, всі комісії, пені та штрафні санкції. Тобто, строком до 14 серпня 2010 року ТОВ «Фаетон-Авто» повинно було здійснити повне погашення заборгованості за кредитом.
Пунктом 10.2 кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту (у тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісії передбачених договором, позичальник сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.
Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір поруки від 15 серпня 2007 року № 012/03-00/145/2-07 між банком та ОСОБА_4, згідно якого вона відповідає перед банком у тому ж об’ємі, що і ТОВ «Фаетон-Авто» всім належним їй на праві власності майном та грошовими коштами.
ОСОБА_4 11 квітня 2009 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на ОСОБА_5 ( а.с.49).
ТОВ «Фаетон-Авто»в порушення умов кредитного договору неналежним чином виконувало свої зобов’язання: несвоєчасно та не в повному обсязі погашало заборгованість за кредитом, комісії та інші платежі, які виникають в процесі обслуговування кредиту. Станом на 07 грудня 2010 року сума заборгованості перед позивачем за кредитним договором склала 1 908 974 грн. 25 коп., а саме: по кредиту 1 281 000 грн., по відсоткам 374 955 грн. 42 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту 236 303 грн. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків 16 714 грн. 89 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
21 серпня 2008 року позивачем на адресу відповідачки та третьої особи, у зв’язку з невиконанням умов генеральної кредитної угоди № 012/03-00/145-07 на підставі якої укладено кредитний договір № 012/03-00/146-07, була направлена вимога за вих.191 про погашення заборгованості. Направлення вимоги та її отримання підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, в якому є підпис про отримання 03 вересня 2008 року та проставлена печатка поштового відділення ( а.с.15,16).
Твердження представника відповідачки про те, що відповідачці не було нічого відомо про наявну заборгованість, спростовується також і тим, що відповідачкою в судовому порядку оскаржується виконавчий напис нотаріуса на заставне майно, передане нею у заставу банку за даним кредитним договором.
На виконання зобов’язань за кредитним договором №012/03-00/146-07, який укладено на підставі Генеральної кредитної угоди №012/03-00/145-07 між ОСОБА_4 та банком, було укладено договір поруки в № 012/03-00/145/2-07, відповідно до якого ОСОБА_4 відповідає в повному обсязі за невиконання ТОВ «Фаетон-Авто» зобов’язань за кредитним договором.
ТОВ «Фаетон-Авто»не виконало зобов`язань за кредитним договором, заборгованість не погашена, стягнення за виконавчим написом нотаріуса зупинено ( а.с.76,78-79,83,85-86).
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі, як від усіх божників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі.
Отже у кредитора є право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі й від усіх боржників разом, і від будь-кого з них окремо; у разі , коли кредитор звернув вимогу лише до одного з боржників, але не одержав від такого боржника виконання обов’язку в повному обсязі, зобов’язання не припинилося й він має право вимагати від інших солідарних боржників недоодержане.
В судовому засіданні встановлено, що незважаючи на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року про стягнення з ТОВ «Фаетон-Авто»заборгованості в розмірі 142 534 грн.99 коп. (а.с.53)., заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»190 8974 грн.25 коп.( а.с.57), заборгованість в розмірі 190 8974 грн. 25 коп. перед банком не погашена. Підстав для звільнення відповідача від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру, судом першої інстанції не було встановлено.
Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги банка знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, правильно встановив вищезазначені обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, і згідно вимог ст. ст. 526, 546, 549, 551, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, ухвалив законне рішення. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з цього часу.
СУДДІ: