Справа № 464/1439/18

пр.№ 2/464/93/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       31.12.2024 м. Львів

                                              Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретаря судового засідання Севери Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кузів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №464/1439/18 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - Львівська міська рада про відшкодування шкоди заподіяної незаконним рішенням органу місцевого самоврядування,

                        в с т а н о в и в:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом до відповідача Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 838 541 (вісімсот тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок одну гривню) 63 копійки завданої майнової шкоди. Позов мотивує тим, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 20.01.2016, яке залишено в силі ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08.04.2016 (справа №464/9299/14-ц) скасовано розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №381 від 02.06.2008 р. “Про погодження збору вихідних даних на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища”. Даним розпорядженням позивачам погоджено збір вихідних даних на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища і влаштування додаткових житлових приміщень мансардного типу в межах надбудованого горища згідно з поданими проектними пропозиціями. На виконання розпорядження позивачами серед іншого отримано в Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю дозвіл №908/08 від 18.11.2008 на виконання будівельних робіт та розпочато будівельні роботи. Загалом позивачами витрачено на будівельні матеріали та роботи близько 838 541,63 грн., що підтверджується накладними, чеками, рахунками, актами та ін. документами. Зазначає, що відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

02.05.2018 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, де зазначено, що згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 січня 2016 року у цивільній справі №464/9299/14-ц за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третіх осіб: Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування розпорядження, усунення перешкод у здійсненні права користування приміщенням, зобов`язання привести приміщення до попереднього стану, яке набрало законної сили, суд встановив що прийняте розпорядження є незаконним, оскільки спірне житлове приміщення є горищем, в якому знаходиться технічне оснащення будинку, і яке є у спільній сумісній власності, здійснено без згоди всіх співвласників будинку, чим порушуються законні права передбачені статтями 382, 383 ЦК України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Підставою скасування розпорядження стала його невідповідність правам та інтересам третіх осіб, а не позивачів у даній справі. Також вказує, що позивачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завданої матеріальної шкоди в розмірі 838 541,63 грн. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.08.2018 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівську міську раду.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

31.08.2018, 17.05.2019 представником надано до суду додаткові письмові пояснення.

05.02.2019 року представник позивачів подав клопотання про призначення судової будівельно- технічної експертизи. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.07.2019 року таке клопотання задоволено та призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 54.  На вирішення  експертів поставити питання:  Який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт та кількість використаних будівельних матеріалів під час реконструкції горища над квартирою АДРЕСА_1 , що проведено на замовлення позивачів на виконання розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №381 від 02.06.2008 «Про погодження збору вихідних даних на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища?Яка вартість будівельних матеріалів та фактично виконаних робіт, що проведені на замовлення позивачів на виконання розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №381 від 02.06.2008 «Про погодження збору вихідних даних на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища станом на час їх проведення до 11.09.2014 та їх вартість станом на час розгляду справи в суді?

12.02.2020 року до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

03.06.2020 року до суду надійшов лист експерта про неможливість виконання експертизи та повернуто матеріали цивільної справи.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2020 року поновлено провадження у справі.

23.03.2021 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи. Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 19.04.2021 року таке клопотання задоволено та призначено у справі судову будівельно -технічну експертизу з аналогічних питань.

Після проведення експертизи ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.06.2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.03.2024 року замінено у справі позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на їх правонаступника ОСОБА_3 .

01.07.2024 року представник позивачів подав клопотання про призначення повторної судової будівельно - технічної експертизи.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судової будівельно - технічної експертизи відмовлено з тих підстав, що відсутні підстави вважати висновок експерта №2780 від 05.06.2023 року необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів у його правильності. Доказів та належного обгрунтування необхідності призначення повторної експертизи у справі представником позивача суду не надано.

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога спрямована (пред`явлена) до районної адміністрації про відшкодування майнової шкоди у сумі 838 541 грн. 63 коп.

Відповідно до розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №381 від 02.06.2008 року, яке видано за зверненням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 27.05.2008 №19) та погоджено збір вихідних даних на проектування реконструкції квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища і влаштуванням додаткових житлових приміщень мансардного типу в межах надбудованого горища згідно з поданим проектними пропозиціями. Зокрема, зобов`язано співвласників отримати дозвіл на виконання робіт в інспекції держархбудконтролю у Львівській області.

Згідно рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 січня 2016 року у цивільній справі №464/9299/14-ц за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, за участі третіх осіб: Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування розпорядження, усунення перешкод у здійсненні права користування приміщенням, зобов`язання привести приміщення до попереднього стану позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №381 від 2 червня 2008 року „Про погодження збору вихідних даних на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з надбудовою частини горища. Зобов`язано відповідачів привести горище до попереднього стану, який існував до здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалами Львівського апеляційного суду від 08.04.2016 року та вищого спеціалізованого суду України від 09.10.2017 року апеляційну та касаційну скарги ОСОБА_1 на вищевказане рішення відхилено, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 січня 2016 року залишено без змін.

Ухвалюючи вказане рішення від 20 січня 2016 року суд враховуючи в сукупності розташування приміщення, загальну його характеристику, використання мешканцями будинку, розташування в ньому конструкцій, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови і безпечну експлуатацію квартир, дійшов висновку, що горище будинку АДРЕСА_2 є допоміжним приміщенням багатоквартирного жилого будинку, яке призначене для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входить до житлового фонду. Підстави для віднесення горища до нежитлових приміщень відсутні. Крім цього, суд дійшов висновку, що доводи відповідачів (представників відповідачів) про те, що оскаржуване розпорядження відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки видане відповідно до Положення про порядок підготовки, погодження документів для оформлення дозволів на проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках з метою ремонту дахів та збільшення житлової площі будинків на території м. Львова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 442 від 6 липня 2007 року „Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м. Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду, не містять достатнього обґрунтування. На переконання суду, покликання на наведене вище Положення є безпідставним, оскільки його приписи не можуть суперечити Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду та Рішенню Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 у справі № 1-2/2004.

Як вбачається із рішення суду, суд встановив що прийняте розпорядження є незаконним, оскільки спірне житлове приміщення є горищем, в якому знаходиться технічне оснащення будинку, і яке є у спільній сумісній власності, здійснено без згоди всіх співвласників будинку, чим порушуються законні права передбачені статтями 382, 383 ЦК України ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Підставою скасування розпорядження стала його невідповідність правам та інтересам третіх осіб, а не позивачів у даній справі.

Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають спеціальні підстави і умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно - правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб`єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб`єктів та характері їх дій (владно – адміністративний, юридично – обов`язковий, односторонній).

З огляду на приписи ст.ст.10,60 ЦПК України та особливості змісту ст.1173 ЦК України, позивач має довести, шляхом надання суду належних та допустимих доказів, що незаконними діями та рішеннями саме тих осіб, до яких він позивається, йому заподіяна шкода і саме в тому обсязі, який він вказує, а відповідач, з огляду на приписи ст.19 Конституції України, має таким же чином, у разі невизнання позову, зобов`язаний доводити, що він, його посадові особи, діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

При прийнятті розпорядження №381 від 02.06.2008 Сихівська районна адміністрація діяла на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №442 від 06 липня 2007 року «Про порядок проведення переобладнання горищ на мансардні поверхи або надбудов у житлових будинках на території м.Львова з метою ремонту дахів та розширення житлового фонду». Вказане розпорядження скасовано в судовому порядку за заявою третіх осіб, у зв`язку із порушенням їх прав.

При зверненні до суду позивачі в підтвердження своїх позовних вимог надали: акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 24-30 Т.1), підсумкову відомість ресурсів (а.с.31-36 Т.1), товарні чеки, накладні, рахунки - фактури (а.с. 37 -54 Т.1)

Допитаний у судовому засідання, як свідок, позивач ОСОБА_1 вказав, що будівельні роботи виконувались на підставі дозвільних документів Сихівської районної адміністрації, в подальшому дозвільні документи були скасовані, роботи були зупинені.

З долученого акту приймання виконаних будівельних робіт за примірною формою КБ-2в, вбачається, що такі роботи виконувалися на об`єкті "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови частини горища і влаштування додаткових житлових приміщень мансардного типу в межах надбудованого горища". Даний акт підписаний 11.09.2014 року між замовником та генпідрядником (підрядником) ТзОВ фірма "А7", однак в такому не зазначено особи замовника, не вказано даних представника підрядника. Крім цього, позивачами не надано суду договору про виконання даних робіт та не надано розрахункових документів на підтвердження оплати за виконані роботи.

Щодо поданої позивачами суду підсумкової відомості ресурсів, то в такій не вказано дати її складання, дана відомість підписана лише однією із сторін без ідентифікації особи.

Долучені до матеріалів справи первинні документи, а саме: накладні, накладні на внутрішнє переміщення, рахунки - фактури, рахунки на оплату, замовлення покупця не є доказами, які б підтверджували оплату позивачів за будівельні матеріали та інші товарно-матеріальні цінності. З поданих суду фіскальних та товарних чеків не вбачається, ким саме вони оплачені. Крім цього, з даних первинних документів не можливо встановити ким вони придбавалися та на будівництво (реконструкцію) чи ремонт якого об`єкту були використані.

Так у відповідності до п.2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Для того, щоб документ мав силу первинного, він повинен містити всі необхідні реквізити та бути належним чином оформленим. Вказані первинні документи за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носять лише інформаційний характер.

Висновком експертизи від 05.06.2023 №2780, призначеної судом за клопотанням представника позивача в межах даної справи, встановлено, що оскільки в документальних матеріалах, наданих на дослідження відсутня кошторисна документація з зазначенням об`ємів робіт, їх вартості, а також відсутні акти на закриття прихованих робіт (велика частина будівельних робіт є закритою від обстеження), в загальному журналі робіт не зазначені об`єми виконаних робіт, акт, що є в матеріалах справи складений не у відповідності до чинних будівельних норм, клопотання експертів про надання додаткових матеріалів повністю не задоволене, частину виконання будівельних робіт та використаних матеріалів експертам на огляді сторонами не представлено, встановити при натурному обстеженні повний перелік та обсяги фактично виконаних робіт та кількість використаних будівельних матеріалів під час реконструкції горища не виявилось можливим; з цих же підстав встановити відповідно вартість фактично виконаних робіт не виявилось можливим. Питання визначення вартості будівельних матеріалів не належить до компетенції експертів – будівельників.

Під час допиту у судовому засіданні експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили надані ними висновки.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що стороною позивачів не надано, не доведено та судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження доводів позивачів, зазначених в обґрунтування своїх позовних вимог, а відтак, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

відмовити в позові повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 25258931, м.Львів, пр.Червоної Калини, 66.

Третя особа: Львівська міська рада,  м.Львів, пл. Ринок, 1.

Повний текст рішення складено 07.01.2025 року.

Головуючий                                                                Б.Р. Мичка