Справа № 2-а-1804/2009 p.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

при секретарі Мазуренко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київській області на бездіяльність щодо перерахунку пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

встановив:

Позивач в серпні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ірпені.

Вказує, що 15.10.2008 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. 50, ч 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але отримав відповідь за листом № 1999/П - 3 від 30.10.2008 року, в якому відповідач вказав, що підстав для проведення перерахунку пенсії згідно заяви позивача немає у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, № 530 від 28.05.2008 року.

Посилається на ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком інвалідам 2 групи; в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для визначення мінімального розміру пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" затверджений прожитковий мінімум з 01.10.2009 року в розмірі 498, 00 грн. Вважає відмову відповідача незаконною та такою, що порушує його конституційні права.

В зв’язку із викладеними обставинами позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, зобов’язати відповідача усунути порушення і провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року і по теперішній час відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і надалі нараховувати додаткову пенсію правильно; зобов’язати відповідача усунути порушення, провести з 01.01.2006 року і по теперішній час перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача в подальшому виплачувати основний розмір пенсії як ліквідатору ЧАЕС, інваліду II групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заперечення, в якому посилається на те, що позивач висуває позовні вимоги за період з 01.01.2006 року, в той час як позов подав 18.08.2009 року, тобто із пропущенням річного строку звернення до суду. Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсійна справа передана позивачу з 01.01.2007 року згідно зі ст. 99 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Постанови КМУ від 02.11.2006 р. № 1552 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян». Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається після виникнення права на державну пенсію та виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Конкретні розмірі всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанов КМУ розрахунок додаткових пенсій, передбачених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться виходячи із розміру 16, 62 грн. (постанова № 831 від 26.07.1996 року) та 19, 91 грн. (постанова від 03.01.2002 року). Позивачу за період з 1999 року по 31.12.2007 року додаткова пенсія обчислювалася на підставі цих постанов. З 01.01.2008 року за Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність. Зокрема позивачу як інваліду II групи категорії 1 додаткова пенсія за шквду встановлена у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та виплачується щомісяця одночасно з пенсією і щоразу змінюється при збільшенні прожиткового мінімуму. Законом України про державний бюджет на 2008 рік внесено зміни до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Тобто даний Закон встановив пряму залежність розміру додаткової пенсії від розміру прожиткового мінімуму, який встановлюється законами про Державний бюджет. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008, яке набрало законної сили, і яке зворотної дії у часі не має, визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.п. 12 п. 28 розділу «» «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом із тим, рішення про відновлення дії положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося. Відтак у 2008 році та по сьогоднішній день виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, проводиться у порядку та в розмірах, передбачених постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530, яка на даний час є єдиним чинним нормативно-правовим актом, який регулює дані правовідносини. Пенсії, передбачені ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є окремими видами державних пенсій, а саме пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Згідно з матеріалами пенсійної справи позивач отримує згідно його заяви пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з державної служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним законом, що регулює порядок та умови пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Отже, розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, передбачених ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має місце лише при призначенні особі державної пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управління пенсійного фонду України в Київській області як суб’єкта владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. З КАС України) є публічно-правовим і його вирішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки Управління пенсійного фонду України в Київській області як суб’єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо призначення та виплати пенсій громадянам.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність порушення прав позивача з боку відповідача - Управління пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку пенсій позивачу, суд керується наступним.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач по справі є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується посвідченням, довідкою (а. с. 9, 12).

Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що стверджується протоколом за пенсійною справою, запереченням відповідача (а.с. 11, 31-34).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 15.10.2008 року позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Київській області із письмовою заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до вимог ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та отримав відмову листом № 1999/П - 3 від 30.10.2008 року.

Наведене стверджується заявою позивача, листом № 1999/П - 3 від 30.10.2008 року (а. с. 13, 14).

Суд вважає дії Управління пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, виходячи із наступного.

Статтею 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а)державної пенсії, б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 2 групи у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанов КМУ № 831 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року для визначення розміру виплати позивачу підвищення до пенсії необірунтовані, оскільки зазначеними постановами встановлено розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розмір пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60).

На думку суду за відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб’єктів у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно не перерахував та не1 виплатив позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд визнає такі дії неправомірними і зобов’язує Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області провести позивачу перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 45, 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах строку позовної давності із 31.08.2008 року.

Разом із тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Таким чином, дані пенсії є окремими видами державних пенсій.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач отримує згідно його заяви пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з державної служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним законом, що регулює порядок та умови пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, суд доходить висновку, що він не має права на одночасне призначення пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також необгрунтованими та безпідставними є посилання позивача на зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за минулий час із 01.01.2006 року.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.

Враховуючи, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права щодо оскарження дій відповідача по перерахунку пенсії за 2006 - 2007 роки та до 31.08.2008 року, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред’явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач у своєму письмовому запереченні (а. с. 31 - 34), суд відмовляє в позові про перерахунок пенсії за 2006 - 2007 роки та до 31.08.2008 року у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю поважних причин пропуску цього строку.

Підстав для відновлення пропущеного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами суд не знаходить.

Безпідставними суд вважає вимоги позивача про зобов’язання відповідача проводити нарахування щомісячного підвищення пенсії безстроково на майбутнє, оскільки нарахування та виплата даного підвищення регулюється законом, що діє на час проведення нарахування та виплати, який не може бути передбачений судом на майбутнє.

Таким чином, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги.

На підставі ст. ст. 49, 50, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. ст. З, 10, 60, 94, 157-163 КАС України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київській області на бездіяльність щодо перерахунку пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності зі ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 31.08.2008 року.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова в повному обсязі буде виготовлена не пізніше 06.10.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.