Справа № 352/2776/24

Провадження № 2/352/942/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року                                                                 м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді                                        Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання                        Пастух М.М.

розглянувши у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

       Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Юніт капітал» (далі- Позивач) до ОСОБА_1 (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 71116 гривень та розгляд справи призначено на 27 листопада 2024 року.

       13 листопада 2024 року Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом про отримання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення

       27 листопада 2024 року розгляд справи відкладено на 23 грудня 2024 року в зв`язку із першою неявкою Відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

       23 грудня 2024 року Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи або пояснення до Суду не надав.

       Представник позивача, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання 23 грудня 2024 року не з`явився. В позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

       Відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

       Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

       На підставі викладеного, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин та не подав відзив, а Позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, 23 грудня 2024 року Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

       Позивач зазначає, що 30 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали кредитний договір. В той же день на виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала на рахунок Відповідача кошти в сумі 22000 гривень. Відповідно до умов договору, Відповідач зобов`язаний повернути кредит та сплатити кошти відповідно до умов цього договору. Згідно із пунктами 1.9.1-1.9.3, 1.12.1 та 1.12.2, 1.13 Відповідач має сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 2,98 % за кожен день користування кредиту до дня фактичного повернення всієї суми кредиту. Станом на час пред`явлення позову Відповідачем допущена заборгованість в сумі 7116 гривень, яка складається з 22000 гривень заборгованості по кредиту та 49116 гривень – заборгованості за відсотками за користування кредитом.

       28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який неодноразово продовжувався, в тому числі до 31 грудня 2022 року та предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах, на користь ТОВ «Таліон плюс», в тому числі вимоги до Відповідача.

       05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу, який неодноразово продовжувався, в тому числі до 30 грудня 2024 року та предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах, на користь ТОВ «Таліон плюс», в тому числі вимоги до Відповідача.

       14 лютого 2022 року між ТОВ Онлайн фінанс» та Позивачем укладено договір факторингу, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах, на користь Позивача, в тому числі вимоги до Відповідача.

       В зв`язку із викладеним, враховуючи наявну заборгованість на момент звернення до Суду із позовом, Позивач просить стягнути з Відповідача:

-заборгованість за договором в сумі 71116 гривень;

-судові витрати у розмірі судового збору в сумі 2422,40 гривень;

-судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та відзив не надав.

ІІІ.        Докази, досліджені судом

1.паспорт споживчого кредиту до договору № 591864538 від 30 листопада 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надає Відповідачеві кошти в сумі 22000 гривень.

2.Договір кредитної лінії № 591864538 від 30 листопада 2021 року , укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем, згідно якого Відповідачеві надано кредит на суму 22000 гривень, який має бути повернуто до 30 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів.

Відповідно до пункту 1.9.3 Договору якщо Позичальник користується кредитом після 30 днів від дня отримання кредитом, до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою ставкою, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

3.Правила надання грошових коштів ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»

4.Заявка на отримання грошових коштів ОСОБА_1 .

5.Довідка щодо дій ОСОБА_1 в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»

6.Порядок дій споживача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»

7.Платіжне доручення від 30 листопада 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перевело на рахунок Відповідача кошти в сумі 22000 гривень.

8.Електронне повідомлення про переказ коштів

9.розрахунок заборгованості, відповідно до якого Відповідач має заборгованість перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в сумі 22000 гривень тіла кредиту та 34702, 80 гривень відсотків станом на 01 лютого 2022 року.

10.Договір факторингу від 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», відповідно до якого до ТОВ «Таліон плюс» переходить право вимог, зазначених у відповідних реєстрах.

11.Додаткова угода № 19 від 28 листопада 2019 року, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» виклали текст договору факторингу від 28 листопада 2018 року в новій редакції.

12.Додаткова угода № 26 від 31 грудня 2020 року, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» виклали текст договору факторингу від 28 листопада 2018 року в новій редакції.

13.Додаткова угода № 27 від 31 грудня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» продовжили до 31 грудня 2022 року строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

14.Додаткова угода № 31 від 31 грудня 2022 року, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» продовжили до 31 грудня 2023 року строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

15.Додаткова угода № 32 від 31 грудня 2023 року, відповідно до якої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» продовжили до 31 грудня 2024 року строк дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року.

16.Реєстр прав вимоги від 01 лютого 2022 року, відповідно до якого право вимоги заборгованості Відповідача в сумі 56692,80 гривень перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс».

17.Договір факторингу від 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», відповідно до якого до ТОВ «фінансова компанія «Онлайн фінанс» переходить право вимог, зазначених у відповідних реєстрах

18.Додаткова угода № 2 від 03 серпня 2021 року, відповідно до якої ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» до 31 грудня 2022 року продовжили строк дії договору факторінгу від 05 серпня 2020 року

19.Додаткова угода № 3 від 30 грудня 2022 року, відповідно до якої ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» до 30 грудня 2024 року продовжили строк дії договору факторінгу від 05 серпня 2020 року.

20.Реєстр прав вимоги від 30 травня 2023 року, відповідно до якого право вимоги заборгованості Відповідача в сумі 71116 гривень перейшло від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК фінанс онлайн».

21.Договір факторингу від 04 вересня 2024 року між ТОВ «фінансова компанія «Онлайн фінанс»» та Позивачем, відповідно до якого до Позивача переходить право вимог, зазначених у відповідних реєстрах

22.Реєстр прав вимоги від 04 вересня 2024 року, відповідно до якого право вимоги заборгованості Відповідача в сумі 71116 гривень перейшло від ТОВ «ФК фінанс онлайн» до Позивача.

23.Акт приймання-передачі реєстру боржників від 04 вересня 2024 року, складений між ТОВ «ФК фінанс онлайн» та Позивачем.

24.Виписка з особового рахунка за Договором, відповідно до якої станом на 25 вересня 2024 року Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 71116 гривень.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

       В ході судового розгляду встановлено, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео щвидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено кредитний договір.

       На виконання умов Договору в цей же день Позивач надав Відповідачеві в кредит грошові кошти в сумі 22000 гривень.

       Згідно умов Договору, Відповідач отримав кредит строком на 30 днів.

       Крім того, згідно умов Договору, Відповідач має сплатити відсотки в розмірі 1,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

       Умови Договору повністю та безумовно погоджені сторонами.

На час розгляду справи Відповідачем в повному обсязі не повернуто кредит, а також не сплачені проценти, в зв`язку із чим сума заборгованості становить 22000 гривень прострочених платежів за тілом кредиту, а також заборгованість зі сплати процентів в розмірі 13068 гривень із розрахунку 1,98 % в день від суми кредиту за 30 днів строку дії Договору.

ТОВ «Фінансова Манівео швидка фінансова компанія» відступила право вимоги до Відповідача згідно договору факторингу на користь ТОВ «Таліон плюс».

В подальшому ТОВ «Таліон плюс» відступила право вимоги до Відповідача згідно договору факторингу на користь ТОВ» Фінансова компанія «Онлайн фінанс».

В подальшому ТОВ «фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступила право вимоги до Відповідача згідно договору факторингу на користь Позивача.

V. Висновки суду

       Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Відповідно до статті 629 цього Кодексу Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Згідно статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

       Згідно статті 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит), позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

       щодо розміру заборгованості за тілом кредиту

Як встановлено в ході розгляду справи, Відповідачем не виконано умови укладеного кредитного Договору та не повернуто кредитні кошти в сумі 22000 гривень, отримані на виконання умов Договору.

       Факт отримання Відповідачем коштів кредиту підтверджується кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, квитанцією про виплату та електронним підтвердженням (пункти ІІІ-1-ІІІ.3, ІІІ7, ІІІ.8).

       Право вимоги заборгованості ( як за тілом кредиту, так і за процентами) перейшло до Позивача у відповідності до укладених договорів факторингу (пункти ІІІ.10-ІІІ.23 Рішення).

       щодо розміру заборгованості за процентами

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. 

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4528/16 ( пункти 81-85) що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та вважає, що нарахування відсотків за користування кредитом може здійснюватись на підставі статті 1048 Цивільного кодексу України виключно протягом строку дії договору.

Відповідно до умов договору ( пункті ІІІ.2 Рішення), його укладено на 30 днів.

Розмір відсотків за Договором становить 1,98 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом в цій справі становить має становити 22000/1,98 %х30= 13068 гривень.

Таким чином, в частині стягнення заборгованості за процентами позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 13068 гривень, а не 49116 гривень, як просить Позивач.

щодо відхилення обгрунтувань Позивача вимогами статті 625 Цивільного кодексу підстави для нарахування процентів поза межами строку дії Договору

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в пунктах 99-101, 106, 128 вищевказаної Постанови якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Суд бере до уваги вищевказані висновки Верховного Суду та зазначає, що в цій конкретній справі Позивач просить стягнути заборгованість саме за несплачені відсотки за користування кредитом, тобто плату за правомірну поведінку позичальника «за користування кредитом».

Пунктом 1.9, на який Позивач посилається як на підставу своїх вимог, визначений розмір процентів саме за користування кредитом, а не відповідальність за невиконання умов договору.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, оскільки Позивач ставить питання саме про стягнення заборгованості за користування кредитом, в межах заявлених позовних вимог Суд відхиляє посилання Позивача на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України та вважає, що заборгованість за процентами в цій конкретній справі підлягає стягненню в межах строку дії Договору, саме 30 днів.

       У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

       Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

       Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається.

       Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов, а також будь-які докази до суду не надав.

       Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

VI. Щодо судового збору

       Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

       Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, то сплата судового збору в цій справі покладається на Відповідача в повному обсязі.

       Таким чином, судові витрати у справі, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 гривень мають бути покладені на Відповідача.

VI. Щодо витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи представником Позивача було надано:

-Договір про надання правничої допомоги між Позивачем та адвокатським бюро «Тараненко і партнери», відповідно до якого Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав Позивача, згідно із додатком до якого вартість усної консультації становить 500 гривень за годину; вивчення матеріалів справи становить 500 гривень за годину; складання позовної заяви становить 2500 гривень за годину;

-Додаткова угода до цього Договору, відповідно до якої Адвокатське бюро прийнято на себе зобов`язання представляти інтереси Позивача у за кредитним договором Відповідача

-  Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого Позивачеві надані послуги: складання позовної заяви -2 години;

надання усної консультації – 1 година

вивчення матеріалів справи – 1 година        

Загальна вартість наданих послуг складає 6000 (шість тисяч) гривень.

              Відповідно до частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд встановив, що заявлені витрати пов`язані із розглядом справи, розмір таких витрат є обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, поведінку сторін під час розгляду справи та вважає, що заявлені витрати підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідачем не надано клопотання про зменшення розміру витрат.

Відповідно до частини другої статті 141 Цивільно процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин, витрати Позивача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню Відповідачем в повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 відмовити частково щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за процентами в сумі 36048 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" заборгованість за кредитним договором 591864538 від 30 листопада 2021 року в сумі:

-        22000 гривень заборгованість за тілом кредиту;

-        13068 гривень заборгованість за процентами;

що в загальній сумі становить 35068 (тридцять п`ять тисяч шістдесят вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати, які складаються зі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч ) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Рогнідинська, будинок 4, літера А офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43541163

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , який проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Суддя                                                                        Сергій КУЗЬМЕНКО