КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2011 № 05-6-22/290
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г
при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,
представники сторін в судове засідання не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року
у справі №05-6-22/290 (суддя Самсін Р.І.)
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП»
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду
при Асоціації українських банкірів від 12.05.2011 року у справі №243/11
за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м. Київ,
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП», м. Київ,
2) ОСОБА_2, с. Комарівці, Барський район, Вінницька область,
3) ОСОБА_3, м. Бар, Вінницька область,
про стягнення заборгованості, -
встановив:
У серпні 2011 року ТОВ «ВДП»звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банкірів від 12.05.2011 року у справі №243/11.
Відповідно до вказаного рішення від 12.05.2011 року третейського суду позивачем у справі №243/11 є ПАТ «Укрсоцбанк», а відповідачами - ТОВ «ВДП», ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290 в прийнятті заяви ТОВ «ВДП»до розгляду відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ТОВ «ВДП»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290, а справу повернути до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Позивач та відповідачі 2, 3 не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011 року у справі №05-6-22/290 апеляційну скаргу ТОВ «ВДП»на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.09.2011 року.
23.09.2011 року справу №05-6-22/290 було знято з розгляду та призначено на 30.09.2011 року, про що повідомлено сторін шляхом надсилання відповідних довідок.
В судове засідання 30.09.2011 року представники сторін не з’явились, сторони про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
Стаття 2 Закону України «Про третейські суди»визначає, що компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.
В п. 1.1. своїх рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року №04-5/639 зазначається, що компетентним судом, до якого оскаржуються рішення третейського суду і який здійснює видачу виконавчого документа, може бути у розумінні статті 2 Закону як місцевий загальний суд, так і місцевий господарський суд, за місцем розгляду справи третейським судом.
У вирішенні питання про те, який суд, загальний чи господарський, компетентний розглядати заяви про скасування рішення третейського суду, господарським судам необхідно виходити з вимог, зокрема, статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України.
Також, ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених п. 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у прийнятті заяви ТОВ «ВДП» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банкірів від 12.05.2011 року у справі №243/11, оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам у зв’язку з невідповідністю складу учасників спору вимогам статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290.
Керуючись статтями 1, 21 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
постановив:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВДП» на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2011 року у справі №05-6-22/290 залишити без змін.
3. Справу №05-6-22/290 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Суховий В.Г.
Чорногуз М.Г