КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2011 № 14/083-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Трохліб О.Г.,
від позивача – ОСОБА_1, довіреність №187/10 від 23.12.2010 року,
від відповідача –ОСОБА_2, довіреність №230 від 08.06.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року
у справі №14/083-11 (суддя Бацуца В.М.)
за позовом дочірньої компанії «Газ України»
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до комунального підприємства «Баришівкатепломережа»,
смт Баришівка, Баришівський р-н,
про стягнення 392 780,16 грн., -
встановив:
У травні 2011 року ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до КП «Баришівкатепломережа»(далі –відповідач) про стягнення 392 780,16 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 06.07.2011 року провадження у справі №14/083-11 в частині позовної вимоги про стягнення з КП «Баришівкатепломережа»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»310 500,00 грн. заборгованості за природний газ припинено.
Позов в частині інших позовних вимог задоволено частково.
Присуджено до стягнення з КП «Баришівкатепломережа»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»2 382,90 грн. пені, 41 954.74 грн. інфляційних збитків, 16 496,41 грн. 3% річних та судові витрати 3 927,80 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
Не погодившись із вказаним рішенням, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року у справі №14/083-11 в частині зменшення пені та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю, а судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом неправомірно зменшено розмір нарахованої позивачем до стягнення пені за прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань.
У своєму відзиві відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року у справі №14/083-11 апеляційну скаргу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року у справі №14/083-11 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27.09.2011 року.
В судовому засіданні 27.09.2011 року представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2011 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у своєму відзиві.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 23.09.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір №06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі –договір), згідно умов якого постачальник договором зобов’язувався передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов‘язувався прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в 2 цього договору.
Відповідно до п. 1.3. договору газ, що постачається за даним договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов’язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593 448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., крім того ПДВ -20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 727,32 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ 872,78 грн.
Позивачем у період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 1 194 098,55 грн., що підтверджується актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2009 року за жовтень 2009 року на суму 54 103,01 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.11.2009 року за листопад 2009 року на суму 137 329,94 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.12.2009 року за грудень 2009 року на суму 244 581,13 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2010 року за січень 2010 року на суму 293 759,02 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 28.02.2010 року за лютий 2010 року на суму 218 749,34 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.03.2010 року за березень 2010 року на суму 206 809,67 грн., актом передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 30.04.2010 року за квітень 2010 року на суму 38 766,44 грн. (а.с. 17-23).
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач частково перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 883 598,55 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, відзивом №218 від 31.05.2011 року відповідача на позов.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений останнім газ становить 310 500,00 грн.
Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, в - частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
21.12.2009 року між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до договору №06/09-1486ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 року, згідно умов п. 2. якої сторони дійшли згоди викласти п. 11.1. договору у наступній редакції: «цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2009 року по 30.04.2010 року, в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.»
В грудні 2010 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням-вимогою №31/43-14209 від 27.12.2010 року (а.с. 24) про сплату заборгованості за отриманий природний газ у розмірі 310 500,00 грн.
Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
04.07.2011 року, після порушення провадження у справі №14/083-11, відповідач перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 310 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №344 від 04.07.2011 року на суму 310 500,00 грн. (а.с. 68).
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про припинення провадження у справі №14/083-11 на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача 310 500,00 грн. боргу, оскільки відповідачем суму заборгованості сплачено в повному обсязі, що свідчить про відсутність предмету спору в цій частині.
Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, передбачену договором, за загальний період прострочення відповідачем виконання зобов’язань по оплаті природного газу з 06.11.2010 року по 06.05.2011 року всього на загальну суму 23 829,01 грн. згідно доданого до позову розрахунку.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктами 7.2., 7.10. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Також, згідно п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, розрахунок пені, виконаний позивачем, є арифметично вірним.
Разом з цим, згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, п. 3) ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
З матеріалів справи вбачається, що КП «Баришівкатепломережа»є комунальним підприємством, що здійснює діяльність з надання послуг з теплопостачання та водопостачання, в тому числі населенню та що основна заборгованість за договором у заявлений позивачем період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року була повністю погашена відповідачем після звернення позивача до суду із даним позовом.
При цьому, заборгованість відповідачем сплачувалась постійно і виникала через неодержання коштів від своїх споживачів - фізичних осіб, які є боржниками по сплаті за комунальні послуги, та через невідповідність фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування (різниця в тарифах на теплову енергію - сума заборгованості 1 250 528,00 грн.).
До того ж, у КП «Баришівкатепломережа»наявна дебіторська заборгованість його споживачів (населення), що станом на 27.05.2011 року складає 1 735 839,21 грн., та наявна дебіторська заборгованість з різниці в тарифах у розмірі 1 250 528,00 грн., що підтверджується протоколом №1 засідання обласної комісії з виконання завдань, пов’язаних з погашенням заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу від 23.05.2011 року, довідкою №217 від 30.05.2011 року КП «Баришівкатепломережа», факсограмою №31/19-6280 від 25.05.2011 року ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», випискою №362/500 від 01.06.2011 року ДП «Енергоринок»з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», договором №284/503 від 14.06.2011 року про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року №503, укладеним між Територіальним органом Казначейства у Київській області, Фінансовим управлінням Баришівської районної державної адміністрації, КП «Баришівкатепломережа», ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та НАК «Нафтогаз України».
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано зменшено розмір заявленої позивачем до стягнення пені з 23 829,01 грн. до 2 382,90 грн., що становить 10% від розміру пені, заявленої позивачем.
На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, в підтвердження висновків суду першої інстанції, зазначені вище обставини є підставою для зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Одночасно, позивач просив суд стягнути з відповідача за прострочення ним виконання грошових зобов’язань щодо оплати газу інфляційні збитки у розмірі 41 954,74 грн. за період прострочення з листопада 2009 року по березень 2011 року та 3% річних у розмірі 16 496, 41 грн. за період прострочення з 11.11.2009 року по 15.04.2011 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування позивачем на суму боргу відповідача інфляційних збитків та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства України, і, відповідно, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків у розмірі 41 954,74 грн. за період прострочення з листопада 2009 року по березень 2011 року та 3% річних у розмірі 16 496, 41 грн. за період прострочення з 11.11.2009 року по 15.04.2011 року є законним та обґрунтованим.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року у справі №14/083-11.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
постановив:
1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року у справі №14/083-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 06.07.2011 року у справі №14/083-11 залишити без змін.
3. Справу №14/083-11 повернути до господарського суду київської області.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Чорногуз М.Г
Суховий В.Г.