Справа № 2-2967/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого - судді Матвейшиної О.Б. при секретарі - Лошадкіній В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Луганську ради як органу опіки та піклування в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати нікчемним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири від 09.12.2008р. №365 згідно з яким ОСОБА_1 продала, а відповідачка купила квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що продавець є недієздатною особою, тому відповідно до ст.41 ЦК України не мала права на вчинення правочину. Крім того, дозвіл на продаж квартири не надався органом опіки та піклування. Продаж квартири ОСОБА_1 доручила ОСОБА_6, який не був "її опікуном або родичем. Також позивач просить зобов’язати відповідачку повернути квартиру в натурі недієздатній ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, надавши суду аналогічні пояснення.

Відповідачка ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилась; про дату, час та місце судового засідання була належним чином повідомлена; клопотання про розгляд справи не заявила. В своїх письмових запереченнях позов не визнала, посилаючись на те, що вона договір купівлі-продажу квартири був укладений в передбаченій законом формі. Від імені продавця діяв представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Нотаріус при посвідченні договору перевірила всі надані їй документи, а також повноваження представника на підписання договору. Про те, що власник квартири є недієздатною особою, вона не знала та не могла знати; дізналась про це у зв’язку з розглядом справи в суді.

Третя особа приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась; про дату, час та місце судового засідання була належним чином повідомлена. Надала суду письмові пояснення, в яких позов не визнала, посилаючись на те, що при посвідченні договору купівлі-продажу від імені продавця діяв представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Вона пересвідчилась у тому, що повноваження представника належним чином оформлені та не скасовані довірителем, після чого посвідчила договір. Перевіряти дієздатність довірителя в даному випадку вона як нотаріус не зобов’язана. Жодних передбачених законом підстав для відмови в посвідченні договору у неї не було.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 19.12.2008р. між ним та відповідачкою ОСОБА_5 був укладений договір дарування спірної квартири. Однак зареєструвати право власності на квартиру він не зміг у зв’язку з тим, що в забезпечення позову по цій справі судом був накладений арешт на квартиру. Цей договір оформлений нотаріально. Нотаріус перевірив всі представлені для посвідчення договору документи та не виявив ніяких порушень. Просила відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін та оцінивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги не обгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку приватизації на підставі свідоцтва, виданого 11.04.1994р., право власності на квартиру зареєстровано в МКП „Бюро технічної інвентаризації" 03.12.2008р. за №25647743.

05.11.2008р. ОСОБА_1 видала довіреність ОСОБА_6, яким уповноважила його міну або продаж квартири. Зазначена довіреність була посвідчена приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 05.11.2008р. в реєстрі за №1881. Запис про посвідчення довіреності був внесений нотаріусом до Єдиного реєстру довіреностей 05.11.2008р. за №25842599. Вказана довіреність позивачем не оспорюється.

09.12.2008р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за №365 був посвідчений письмовий договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_8 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 09.12.2008р. за №3264502. При посвідченні договору купівлі-продажу нотаріус перевірив, що на момент посвідчення договору видана ОСОБА_1 довіреність не була скасована або визнана недійсною.

Вказані обставини не оспорюються сторонами та підтверджені належними письмовими доказами: договором купівлі-продажу, довіреністю, витягами з реєстрів.

Відповідно до ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі - продажу продавець зобов’язується передати покупцю у власність майно, а покупець зобов’язується прийняти це майно та оплатити за нього певну грошову суму; договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За таких обставин судом встановлений факт, що договір купівлі-продажу був укладений та посвідчений у встановленому законом порядку.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Ленінского районного суду м. Луганська від 16.12.1998р. визнана недієздатною, що підтверджено копією судового рішення по справі №2-2071/98. Після визнання ОСОБА_1 недієздатною опікун їй не призначався та опіка над її майном встановлена не була.

Судом також встановлено, що на момент звернення позивача до суду з позовом квартира знаходиться у володінні та розпорядженні ОСОБА_4, оскільки відповідачка ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого договору 19.12.2008р. здійснила відчуження спірної квартири третій особі ОСОБА_4, що підтверджено копією договору, посвідченого 19.12.2008р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_9 в реєстрі за №455. Вказаний договір позивачем не оспорюється.

Відповідно до ст.56 ЦК України, ст.34 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні", позивач має право на звернення до суду з позовом в інтересах недієздатної фізичної особи.

Відповідно до ст.16 ч.2 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правові дношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.215 ч.2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.226 ч.ч. 1, 2, 3 ЦК України у разі відсутності схвалення опікуна правочин, який вчинений недієздатною фізичною особою, є нікчемним. Дієздатна сторона зобов’язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за правочином, а у разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна.

Відповідно до встановлених судом фактів та згідно з законом, витребування квартири у колишнього власника ОСОБА_2, як про це просить позивач, є неможливим, оскільки відповідачка не є власником квартири.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права недієздатної особи не відповідає обставинам справи та приписам правових норм.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 56, 655, 657, 215, 226 ЦК України, ст.34 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні", суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Луганську ради як органу опіки та піклування в інтересах недієздатної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину нікчемним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області, шляхом подачі до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.