Справа № 11-876/11 Головуючий у 1 інстанції: Гуменна Н.М.
Категорія Доповідач: Стельмах І. О.
ПОСТАНОВА
попереднього розгляду
30 серпня 2011 року м. Львів
Суддя апеляційного суду Львівської області Стельмах І.О. з участю прокурора Горин У.І., провівши попередній розгляд кримінальної справи за апеляціями засудженого ОСОБА_1, його захисника –адвоката ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4,
встановив:
Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна, кожного.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1, його захисник –адвокат ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 подали апеляції.
Справа призначена до апеляційного розгляду на 09 вересня 2011 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора про необхідність повернення справи суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 359 КПК України, вважаю, що справу слід повернути в суд першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 359 КПК України справа повертається суду першої інстанції, якщо суд першої інстанції: не розглянув зауваження на протокол судового засідання чи не надав передбачену статтею 349 КПК України можливість ознайомитися з матеріалами справи –для виконання вимог, передбачених статтями 88 і 349 КПК України.
Згідно із ст. 88 КПК України засуджений та його захисник мають право знайомитись з протоколом судового засідання і подавати свої письмові зауваження з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу. Однак в матеріалах справи відсутнє повідомлення учасників процесу про виготовлення і підписання протоколу судового засідання, як це передбачено ч.3 ст. 87-1 КПК України
Як видно із матеріалів справи (а.с. 652 ) захисник ОСОБА_5 просив повідомити його про виготовлення і підписання протоколу судового засідання та надати йому можливість ознайомитись з матеріалами кримінальної справи, в тому числі з протоколом судового засідання. Однак дані про те, що він ознайомився з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання, в справі відсутні, як і відсутнє повідомлення інших учасників судового розгляду з цього приводу. Також, засуджений ОСОБА_1 подав до суду заяву з вимогою ознайомити його з протоколом судового засіданні (а.с. 667), однак в справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 ознайомився з протоколом судового засідання.
Одночасно суд першої інстанції, відповідно до вимог ч.4 ст. 354 КПК України, повинен був викликати до суду апеляційної інстанції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4, оскільки в апеляції прокурора ставиться питання про погіршення становища засуджених. Однак суд проігнорував цю вимогу закону і лише оповістив засуджених про день та час розгляду справи.
Крім того, відповідно до вимог п.5.16 «Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді», затвердженої наказом ДСА України від 27.06.2006 р. № 68, справи з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250. Кожен том справи оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис. Не зважаючи на дану вимогу Інструкції, вказана кримінальна справа сформована в 1 томі загальною кількістю 676 аркушів.
З наведених вище підстав, відповідно до п.2 ч.2 ст. 359 КПК України, справу слід повернути в суд першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст. 87-1, 88, 354 КПК України та Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді.
Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України,
постановив:
Кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, його захисника –адвоката ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_3 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 29 червня 2011 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4, повернути суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст. 87-1, 88, 354 КПК України.
Суддя апеляційного суду
Львівської області І. Стельмах