Справа № 2-646/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

16.06.2011

Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді  Клапоущак С.  Ю.,

при секретарі Гнасько Н.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, зобов'язання укласти договір найму жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду в лютому 2011 року звернулася позивач з вимогами до виконавчого комітету Вінницької міської ради про зобов'язання відповідача укласти договір найму житлового приміщення. Мотивувала свої вимоги наступним.

Позивачка проживає в квартирі АДРЕСА_1 Дана квартира за рішенням Вінницької міської ради була надана в користування квартиронаймачу бабусі позивачки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 й саме з її дозволу ОСОБА_1 вселилась в дану квартиру. ОСОБА_2 27 квітня 2010 року померла.

Ще при житті ОСОБА_2 разом з позивачкою зверталась у відповідну житлову експлуатаційну контору з проханням зареєструвати позивачку в даній квартирі, однак в зв'язку з наявністю боргу за житлово-комунальні послуги та відсутністю на той час  коштів для повного розрахунку з ЖЕК, ОСОБА_2 було відмовлено навіть в прийняті письмової заяви про реєстрацію особи ОСОБА_1, яка проживає з квартиронаймачем.

Після смерті ОСОБА_2 позивачка продовжувала проживати в даній квартирі, несла усі обов’язки по утриманню вказаного житла, зробила за власні кошти ремонт, проводила оплату щомісячних комунальних платежів. Оскільки квартира не є приватизована, відноситься до державного  житлового фонду та перебуває у віданні відповідача, позивач не може звернутись до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Позивач вказує, що в неї у власності немає житла,  остання постійно, більш ніж три роки проживає у вказаній квартирі, тому враховуючи положення ст. 64,65 ЖК України вважає, що набула право на користування цією квартирою. Оскільки відповідно до законодавства користування жилими приміщеннями у будинках державного та громадського житлових фондів здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, просить задовольнити її вимоги зобов'язати відповідача  укласти договір найму житлового приміщення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою від 28.04.2011 (а.с. 22) у відповідності до п.9 ст.74 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надав.  .

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позові, просила винести заочне рішення  по справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд визнав за можливе розглядати справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

Заслухавши позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ґрунтується на законі, доведений матеріалами справи і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          За статтею 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

          Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною  організацією  (а  в разі її відсутності - відповідним підприємством,  установою,  організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно ч. 1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

          Статтею 64 ЖК України встановлено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого  приміщення.  Повнолітні  члени сім'ї  несуть  солідарну з  наймачем  майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

          До членів  сім'ї наймача належать дружина наймача,  їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони  постійно  проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача,  але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

          Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

          Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Відповідно до копії особового рахунку НОМЕР_1, квартира АДРЕСА_1 за рішенням Вінницької міської ради№816 від.07.11.1996 року на підставі ордеру №1091 від 19.11.1996 р. була надана в користування квартиронаймачу бабусі позивачки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та членам сім'ї наймача в складі двох осіб, зокрема: її чоловіку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, (який вибув, як померлий 12.08.1999 року) та доньці –ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3 (вибула 28.03.2008 року). Також відповідно до зазначеного документа в даній квартирі були зареєстровані: онуки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (який 17.11.2010 року вибув, як померлий), правнук –ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.34).

Згідно заяви ОСОБА_10, завіреної приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10 не заперечує проти укладення ОСОБА_1 договору найму квартири АДРЕСА_1 з виконкомом Вінницької міської ради.

Суд приймає до уваги пояснення позивачки про те, що її проживання у квартирі з 2009 року носило постійний характер, що ОСОБА_1 правомірно користувалася спірним жилим приміщенням, що вони з ОСОБА_2 та іншими мешканцями квартири вели спільне господарство, оскільки вказане підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які вказали, що позивачка більше ніж три роки проживає у вказаній квартирі, й хоча її бабуся була квартиронаймачем, однак ОСОБА_1 несла тягар усіх витрат по утриманню спірного житла, а тому ОСОБА_1 може вважатись добросовісним  користувачем й претендувати на укладення договору найму з відповідачем на користування вказаної квартири, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не протирічать зібраним по справі доказам, які суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, визнає правдивими.

          У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" зазначено, що, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

При таких обставинах суд, враховуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, тому слід зобов’язати виконавчий комітет Вінницької міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення, а саме АДРЕСА_1

Керуючись ст. ст. 61,64,65, 106 ЖК України, ст.ст. 6-14, 60, 224-228, 294  ЦПК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати виконавчий комітет Вінницької міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму житлового приміщення, а саме АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці. Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.          

 Суддя:                                                                                          С.  Ю.   Клапоущак