Справа № 11-545/11 Головуючий у 1 інстанції: Піцикевич І.Й.
Доповідач: Стельмах І. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Стельмаха І.О.,
суддів Калиняк О.М., Михайлишин Г.Я.,
з участю прокурора Горин У.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2011 року,
встановила:
Цією постановою суду задоволено подання Дрогобицького міжрайонного підрозділу КВІ УДДУ ПВП у Львівській області щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, засудженого вироком Дрогобицького
міськрайонного суду Львівської області від 08.09.2009 року за ст.309
ч.1 КК України на два роки обмеження волі, і на підставі ст. 75 КК
України звільненого від відбування покарання з випробуванням та з
іспитовим строком два роки, з покладенням обов’язків, не виїжджати за
межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи,
періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої
системи,
скасовано йому покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання призначеного йому вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 вересня 2009 року за ч.1 ст. 309 КК України у виді двох років обмеження волі.
В мотивах постанови зазначено, що ОСОБА_2 під час іспитового строку, призначеного вироком суду, на шлях виправлення не став, вчинив чотири адміністративні правопорушення, а тому відповідно до вимог ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України його слід направити для відбування призначеного вироком суду покарання.
На вказану постанову захисник засудженого ОСОБА_2 –адвокат ОСОБА_1 подала апеляцію.
В своїй апеляції захисник покликається на те, що ОСОБА_2 під час встановленого йому судом іспитового строку не здійснив жодних порушень щодо виконання покладених на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язків. Щодо вчинених ним адміністративних правопорушень, то ці правопорушення він вчинив в період з 09 лютого по 14 березня 2011 року і це пов’язано із сімейними обставинами. При цьому свою вину у правопорушеннях він визнав, щиро розкаявся. Разом з тим захист вказує, що ОСОБА_2 працює, виключно позитивно характеризується з місця роботи та проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, яка потребує його піклування та дружину, яка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
На підставі наведеного просить постанову суду скасувати та закрити справу.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану захисником апеляцію та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 78 КК України, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Згідно з ч.2 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч.4 ст. 166 КВК України, систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, як видно із оскаржуваної постанови суд, розглянувши подання кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, прийняв рішення про скасувння покарання з випробуванням ОСОБА_2 та направлення його для відбування призначеного покарання.
Таке рішення суду першої інстанції суперечить вимогам ст.ст. 75, 76, 78 КК України.
Крім того, в мотивувальній частині постанови суд зазначив, що оглянувши матеріали особової справи № 50/09 на ОСОБА_2, зокрема протоколи про адміністративне правопорушення, та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, встановив, що протягом 2011 року, ОСОБА_2 вчинив чотири адміністративних правопорушення, а саме: 9 лютого дрібне хуліганство, 24 лютого розпивання алкогольних напоїв у громадському місці, 1 березня дрібне хуліганство, 14 березня дрібне хуліганство, за що три рази був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та один раз за ст. 178 КУпАП.
Однак, суд першої інстанції не в повній мірі перевірив та з’ясував ті обставини, які дають підстави вважати, що засуджений систематично вчиняв правопорушення, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, що є підставою для застосування до засудженого ч.2 ст. 78 КК України. Оскільки, як вбачається з особової справи № 50/09 на ОСОБА_2, в ній відсутні протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2, на які покликається суд першої інстанції в постанові. При цьому, судом першої інстанції залишились не дослідженими такі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, а саме те, що в резолютивній частині постанов за справою про адміністративне правопорушення від 9 та 24 лютого 2011 року, 1 та 14 березня 2011 року, не зазначено про те, кого саме визнано винним (прізвище, ім’я та по-батькові особи), не вказано за яке саме адміністративне правопорушення таку особу притягнуто до адміністративної відповідальності (стаття, частина статті).
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при розгляді подання інспектора кримінально-виконавчої інспекції щодо ОСОБА_2, допустив однобічність та неповноту судового слідства, неправильно застосував кримінальний закон, що відповідно до вимог п.1, п.4 ст. 367 КПК України є підставою для скасування постанови суду.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію захисника задовольнити частково.
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 травня 2011 року щодо ОСОБА_2 –скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.
Головуючий:
Судді: