Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі
головуючого судді Коробова О.К.,
суддів Сачука В.І.,
Шпинти М.Д.,
з участю прокурора Рогальчука К.Л.,
захисника ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні розглянула апеляцію захисника ОСОБА_2, на постанову Рівненського міського суду від 26 вересня 2011 року про відмову у задоволенні скарги на постанову від 7 травня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Кримінальна справа була порушена 7 травня 2008 року старшим слідчим слідчого відділення Рівненського міськвідділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області .
Адвокат ОСОБА_2 (захисник ОСОБА_3) М 12 вересня 2011 року подав до Рівненського міського суду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, в якій сформулював прохання:
скасувати постанову слідчого від 7 травня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 і
закрити кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину.
Рівненський міський суд 26 вересня 2011 року відмовив в задоволенні скарги, пославшись на наявність приводу та підстав для порушення справи.
В апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати постанову міського суду та розглянути апеляційним судом по суті скаргу на постанову про порушення кримінальної справи і скасувати постанову слідчого про порушення кримінальної справи. На обґрунтування свого прохання адвокат доводить, що на момент порушення справи не була доведена вина ОСОБА_3 у формі умислу, не встановлені всі обставини справи, не було даних про наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину, не тлумачились всі сумніви на користь особи, щодо якої порушена справа.
У засіданні апеляційного суду:
Захисник ОСОБА_2 просив задовольнити його апеляцію з підстав в ній викладених.
Прокурор Рогальчук К.Л. просив відмовити в задоволенні апеляції пославшись на те, що судом було правильно встановлено наявність приводу та підстав для порушення справи.
За поясненням слідчої Михальчук Т.У. строк досудового слідства по справі продовжений у встановленому порядку. Провадження по справі було тривалий час зупинене.
Заслухавши суддю-доповідача, прохання сторін, перевіривши матеріали справи по розгляду скарги і матеріали, які містили підстави для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа порушується в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Як встановлено в ст. 98 КПК України при наявності приводів та підстав, зазначених в ст. 94 КПК України слідчий порушує справу.
Суд першої інстанції вірно вказав, що привід для порушення справи був — явка з повинною ОСОБА_5 про вчинення злочину в групі з ОСОБА_3 Крім того було повідомлення про злочин від потерпілого ОСОБА_6 від 1 березня 2008 року.
Заява потерпілого про його пограбування із заволодінням гаманцем з грошима, плейером, тощо, дані медичного огляду, який зафіксував тілесні ушкодження потерпілого, містять факти, які можуть розглядатись, як ознаки злочину, і давати підставу для порушення справи і проведення досудового слідства.
Викладені в скарзі захисника та в його ж апеляції міркування про необхідність всебічного з’ясування всіх обставин справи ще до її порушення, про необхідність встановлення вини особи, наявності в її діях складу злочину не ґрунтуються на діючому законодавстві та виходять із хибного уявлення адвоката про стадію порушення кримінальної справи.
На стадії порушення кримінальної справи не вимагається встановлення всіх обставин справи, доведення вини певної особи, встановлення наявності складу злочину. Підставою для порушення кримінальної справи є встановлення лише ознак злочину, на підставі яких можна зробити висновок про імовірність факту вчинення злочину і необхідність проведення досудового слідства.
Доводи ж адвоката ОСОБА_2, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді стосуються питань, які не вирішуються на стадії порушення кримінальної справи і мають бути з’ясовані в подальших стадіях процесу (наявність умислу на вчинення злочину, зникнення окремих документів з матеріалів справи, тощо).
Крім того, в своїй скарзі адвокат ОСОБА_2 виклав прохання суперечливо і без урахування повноважень суду: одночасно просив і скасувати постанову про порушення кримінальної справи і закрити кримінальну справу постановою суду за відсутністю складу злочину.
Так само не урахував повноважень апеляційного суду захисник і в своїй апеляції. За змістом ст. 382 КПК України, перевіряючи законність постанови винесеної у порядку, передбаченому ст. 2368 цього Кодексу суд не повинен вирішувати тих питань які віднесені до компетенції місцевого суду (ухвала колегії суддів Судової палати в кримінальних справах Верховного Суду України від 3 серпня 2010 року)
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Постанову Рівненського міського суду від 26 вересня 2011 року про відмову у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого Мунька А.М. від 7 травня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2–без задоволення.
Судді (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач О.К. Коробов