Справа №  2-510/11

       РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06.10.2011   року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:                                    

                головуючого судді –Стрільця Я.С.

                        при секретарі –Задорожняк О.М.

                з участю позивачів –ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

                та представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в м. Заставна справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до територіальної громади с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області та виконавчого комітету с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області про визнання частково недійним рішення виконавчого комітету Горішньошеровецької сільської ради, часткове скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на квартиру за правилами набувальної давності, -

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до територіальної громади с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області та виконавчого комітету с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету Горішньошеровецької сільської ради, часткове скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на квартиру за правилами набувальної давності. Посилаються на те, що він ОСОБА_1, 15 серпня 1984 року разом із дружиною ОСОБА_4 працевлаштувалися на посаду вчителі історії в Горішньошерівецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів. Оскільки йому із сім’єю не було де жити, то йому із сім’єю як молодим спеціалістам, що прийшли працювати за направленням на дали в користування житлову квартиру АДРЕСА_1. Вони були звільнені від оплати за квартиру. Договір про користування житловою площею не укладався, ордер на квартиру не видавався.

Таким чином, спірною квартирою їх сім'я користується з липня 1987 року по даний час.

За цей період проживання у квартирі у них народилось двоє синів. За період користування квартирою ними, з метою поліпшення умов проживання в квартирі зроблено численні покращення та ремонтні роботи з благоустрою. За весь час проживання та користування квартирою ними вкладено значну суму грошових коштів.

Вони регулярно сплачують кошти за спожиту електроенергію, газопостачання та інші комунальні платежі, які визначені законодавством.

Заборони будівництва огорожі біля будинку з боку керівництва як колгоспу ім. Шевченка, в період його існування, та селянсько-господарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, не було.

За весь цей період по 2011 року включно, питань про звільнення ними квартири № 1 у житловому будинку АДРЕСА_1 з боку директора або правління колгоспу ім. Шевченка або ж керівництва сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка взагалі не було.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка 16 червня 2007 року припинило свою діяльність - ліквідовано. Однак, без участі мешканців 4-х квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 19 липня 2007 року виконавчий комітет Горішньошеровецької сільської ради розглянувши клопотання вже ліквідованого СТзОВ ім. Шевченка виніс рішення за №7-16/07, яким визнано право власності на 4-х квартирний житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 за СТзОВ ім. Шевченко.

08 серпня 2007 року в БТІ Заставнівського району зареєстровано право власності за СТзОВ ім. Шевченка та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Проте станом як на 19 липня 2007 року так і на 08 серпня 2007 року, СТзОВ ім. Шевченка вже юридично не існувало.

Вважають, що вони, офіційно оселившись в липні 1987 року у жилу квартиру №1, яка розташована у житловому будинку АДРЕСА_1 продовжують відкрито безперервно володіти квартирою проживаючи в ній, користуватись цим нерухомим майном протягом двадцяти чотирьох років і цим самим набули право власності на цю жилу квартиру за правилами набувальної давности. Таким чином, просили визнати за ними право власності на спірну квартиру та визнати частково недійним свідоцтво про право власності на неї.

Позивачі в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та підтвердила викладені в позовній заяві обставини.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивачів та представника позивача ОСОБА_4, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 47 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону або за рішенням суду.

Так, у відповідності до змісту ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває права власності на це майно за правилами набувальної давности. Пункт 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачає, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто не раніше 1 січня 2001 року.

Житлом згідно зі ст. 379 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Квартирою у відповідності до ч.1 ст.382 ЦК України, є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 30.08.1984 року працює вчителем в Горішньошерівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району і по даний час. Позивач працювала там же з 15.08.1984 року по 22.05.2011 рік. Дана обставина підтверджується довідками з місця роботи (а.с. 29-30). У зв’язку з тим, що позивачі на той час були молодими спеціалістами, то їм в липні 1987 року без укладення договору надали в користування спірну житлову квартиру під номером № 1, яка знаходиться на першому поверсі, двоповерхового цегляного житлового 4-х квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_1 Цією квартирою сім’я ОСОБА_1 користується з липня 1987 року і проживають там і на сьогоднішній день.

В шлюбі у позивачів народилось також двоє дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають та прописані у спірній квартирі. Дана обставина підтверджується довідкою сільської ради про склад сім'ї (а.с. 23).

Про добросовісність володіння позивачами спірною квартирою свідчить та обставина, що вони в повній мірі сплачували платежі за електро- та газопостачання. Вказане підтверджується довідкою ПАТ ЕК «Чернівціобленерго»про відсутність заборгованості по платежам (а.с. 11), копією абонентської книжки (а.с. 12), довідкою ПАТ «Чернівцігаз». Про факт добросовісного володіння позивачами квартирою АДРЕСА_1 свідчить і те, що вони не набули майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі. На протязі всього володіння майном володільці були впевнені, що на це майно не претендують інші особи і вони отримали майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право на нього.

Що ж до володіння спірним майном відкрито та безперервно, то про це свідчить очевидне володіння ним позивачами для третіх осіб. Керівництву колгоспу ім.Т.Шевченка та СТзОВ ім.Т.Шевченка було достеменно відомо про факт проживання позивачами в квартирі АДРЕСА_1, вони мали можливість це бачити і знали про це. Позивачі не перешкоджали доступу до спірного житла іншим особам, які мали право отримувати про нього інформацію. Все викладене свідчить про володіння позивачами спірною квартирою як своєю, це означає, що вони відносилися до об’єкта володіння як власники. Доказами відношення до майна в якості його власників є дії володільців сім’ї ОСОБА_3. Вони з метою поліпшення умов проживання в квартирі замінили вхідні, внутрішні та балконні двері; замінили віконні рами; замінили підлогу в чотирьох кімнатах. Виклали керамічну плитку в кухні, котельні, коридорі та під’їзді. Проклали та провели до квартири водопровід з криниці. Вистроїли огорожу з металевими воротами та фіртки. Уклали до житлового будинку бетонну доріжку. Підвели гілку газопроводу. Регулярно проводять зовнішні фасадні поновлювальні будівельні роботи будинку. Провели влаштування водозливних ринв та водозливних труб. Вимоги ст. 344 ЦК України містять положення про безперервне володіння протягом встановленого строку, зокрема в даному випадку цей строк становить 10 років. З врахуванням п.8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦКУ позивачі добросовісно та безперервно володіють спірним майном більше 10 років.

Всі вищевикладені обставини в судовому засіданні були підтверджені показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8  

Судом також було встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка, яке було правонаступником колгоспу ім.Т.Шевченка, 16 червня 2007 року припинило свою діяльність, а саме було ліквідовано. Факт припинення діяльності підтверджено довідкою з Управління статистики у Заставнівському районі (а.с. 39), довідкою Управління Пенсійного Фонду України в Заставнівському районі (а.с. 38) та довідкою Державної податкової інспекції у Заставнівському районі (а.с. 40), витягом з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 42), довідкою сільської ради (а.с. 26).

19 липня 2007 року виконавчий комітет Горішньошеровецької сільської ради розглянувши клопотання СТзОВ ім. Шевченка виніс рішення за №7-16/07, яким визнав право власності на 4-х квартирний житловий будинок з господарськими спорудами по вул. Макаренка, №5 в селі Горішні Шерівці за СТзОВ ім. Шевченко (а.с. 17). 08 серпня 2007 року в БТІ Заставнівського району зареєстровано право власності за СТзОВ ім. Шевченка та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 16). В подальшому, рішенням Горішньошеровецької сільської ради від 25 січня 2008 року №4-12/08 4-х квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1 в якому знаходиться займана позивачами квартира, прийнято до комунальної власності територіальної громади с.Г.Шерівці та взято на баланс сільської ради (а.с. 25), а отже даний будинок увійшов до житлового фонду даної сільської ради та набув ознак державного житлового фонду сільської ради. Разом з тим, посилання в рішенні виконкому №12 на ту обставину, що будинок внесено в майнове розпаювання СТзОВ ім.Т.Шевченка, не може вважатися обґрунтованим, оскільки відповідно до ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»об’єкти житлового фонду не входять до пайового фонду майна членів колективного сільськогосподарського підприємства, а згідно ч.8 ст.31 цього ж Закону, об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку встановленому КМУ. Жодним законом не передбачено такого терміну як передача житлового фонду з частками майнових паїв у вартості квартири.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для визнання частково недійсним рішення виконкому Горішньошеровецької сільської ради Заставнівського району від 19 липня 2007 року №7-16/07 в частині визнання права власності за СТзОВ ім. Шевченка на квартиру АДРЕСА_1 та скасування відповідно виданого на його підставі свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 та приналежної до неї господарської будівлі площею 16 кв.м.

На підставі викладеного та керуючись ст.47 Конституції України, ст.9, 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. 344, 379, 382 ЦК України, п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та  ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення виконкому Горішньошеровецької сільської ради Заставнівського району від 19 липня 2007 року №7-16/07 в частині визнання права власності за СТзОВ ім. Шевченка на квартиру АДРЕСА_1 та господарську будівлю площею 16 кв.м, що є приналежністю цієї квартири, в с.Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії CAB №201804 від 8 серпня 2007 року, видане СТзОВ ім. Шевченка, в частині квартири АДРЕСА_1 та приналежної до неї господарської будівлі площею 16 кв. м.

Визнати право власності на квартиру №1 у житловому будинку АДРЕСА_1, яка складається: із чотирьох жилих кімнат відповідно: 14,40 кв.м., 16,30 кв.м.,  9,90 кв.м.,  11,10 кв.м., двох коридорів 1,70 кв.м. та 8,40 кв.м., кухні 11,20 кв.м., ванна кімната 2,40 кв.м., дві кладові кімнати відповідно 0,70кв.м. та 0,60 кв.м., котельні 3,00 кв.м. та на сарай сільськогосподарського призначення 16 кв.м. за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за правилами набувальної давності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

       СУДДЯ:                                                                               Стрілець Я.С.