Справа №22-ц-2249-07 Головуючий у 1 інстанції Усатов Д.Д.
Категорія 01, 11, 16 Доповідач Оношко Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області: головуючого Назарчука Р.А., суддів Березовенко Р.В., Оношко Г.М., при секретарі Садовенко О.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1та ОСОБА_2на рішення Києво-Святошинського районного суду від 24 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2про визнання Державних актів на право приватної власності на землю недійсними та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду , пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
встановила:
У грудні 2006 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_2 про визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю. У позові зазначала , що згідно з рішенням Горенської сільської ради від 01 грудня 2004 року відповідачам у приватну власність передано земельні ділянки площею 0,1934га таО, 1003 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1
На підставі вказаного рішення відповідачам видані Державні акти на право приватної власності на землю. Однак постановою Києво-Святошинського районного суду від 27 лютого2006 року зазначене рішення сільської ради визнано нечинним. Тому позивачка просила визнати недійсними Державні акти на право приватної власності на землю, видані на підставі нечинного рішення , а також зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою спільного користування шляхом знесення огорожі, прибудови до сараю, вбиральні та погреба.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 24 квітня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсним Державні акти на право приватної власності на землю, видані на ім"я відповідачів на підставі рішення Горенської сільскої ради від 01 грудня 2004 року, зобов'язано
відповідачів не чинити позивачці перешкод у користуванні проїздом
спільного користування , відновити попередній стан проїзду спільного користування, перенести встановлену ними огорожу та вбиральню з проїзду на свою земельну ділянку . В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування
рішення суду з підстав порушення норм матеріального та
процесуального права та ухвалення нового рішення , яким закрити провадження у справі в частині визнання Державних актів на право приватної власності на землю недійсними, а в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні передати справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи в порядку с т. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.
Постановляючи рішення , суд правильно виходив з того, що сторони у
справі є власниками жилих АДРЕСА_1
в с. Горенка Києво - Святошинського району. Рішенням Горенської
сільської ради від 08 жовтня 2004 року проїзд до їх садиб залишено у
спільному користуванні. Проте рішенням Горенської сільської ради від 01
грудня 2004року при передачі у приватну власність земельних ділянок, на
яких розміщені будинки відповідачів , останнім було помилково передано
у приватну власність також частину проїзду загального користування , на
підставі зазначеного рішення відповідачам видані Державні акти на право
приватної власності на землю. Постановою Києво-Святошинського
районного суду від 24 квітня 2007 року рішення Горенської сільської ради від 01 грудня 2004 року визнане нечинним , тому суд обгрунтовано визнав недійсними Державні акти на право приватної власності на землю, видані на підставі зазначеного нечинного рішення. Так само є обгрунтованим рішення суду в частині зобов'язання відповідачів не чинити позивачці перешкод у користуванні проїздом загального користування, оскільки з наданих доказів беззаперечно встановлено, що відповідачі створили позивачці перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка призначена для проїзду загального користування до їх будинків.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , викладених у рішенні. Порушень норм матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи, не встановлено.
Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 308,315 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2відхилити. Рішення Києво-Святошинського
районного суду від 24 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховного Суду України протягом двох місяців.