29.09.2011
Справа № 22ц-1242/2011р. Головуючий у першій
інстанції Фисюк О.І.
Категорія 25 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Алєєвої Н.Г., Лівінського С.В.,
при секретарі: Босенко Є.О.,
за участю: позивача ОСОБА_3, його представника – ОСОБА_4, представника відповідача – Бабенко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 травня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТДВ СК «Альфа-Гарант», у якому просив стягнути з останнього на його користь страхову виплату у відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди по факту дорожньо-транспортної пригоди у розмірі, визначеному в акті оцінки пошкодженого автомобіля, та у відшкодувати заподіяну моральну шкоду у сумі 10 000 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивачем у відповідності до вимог Договору № 06-UZ/27-149-01777 добровільного страхування наземного транспортного засобу, що є предметом застави, укладеного 30 травня 2008 року між сторонами по справі, подав заяву про настання страхового випадку та відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди. На підставі цієї заяви відповідачем було замовлено проведення експертної оцінки для визначення суми заподіяної шкоди, але копія акту оцінки пошкодженого автомобіля страховою компанією ОСОБА_3 вручена не була, крім того, відповідачем було відмовлено позивачу в ознайомленні з матеріалами страхової справи та відмовлено в виплаті страхового відшкодування, разом з тим письмової відмови від страхової компанії ОСОБА_3 отримано не було, що стало підставою для звернення позивача до суду. Крім того, ОСОБА_3, посилаючись на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», вказує, що противоправними діями відповідача йому була заподіяна моральна шкода, яка виразилася у відсутності у нього можливості відремонтувати пошкоджений автомобіль та користуватися ним, що потягло за собою зміну його привичного складу життя.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 травня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Позивач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення із відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 41 848 грн. 61 коп.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено поважності причин несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України встановлено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.05.2008 р. між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем Страховою компанією «Альфа-Гарант» був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (далі Договір), що є предметом застави № 06-112/27-149-01777, а саме: автомобілю марки «КІА Сеrato» державний НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності.
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що страхувальник (його уповноважена особа) у разі настання події, яка може бути визнана страховим випадком, зобов'язаний негайно (безпосередньо з місця події), але не пізніше 24 годин з моменту настання події, що може бути визнана страховим випадком, або з моменту, коли про таку подію стало відомо, повідомити страховика за цілодобовим телефоном, та не пізніше трьох робочих днів підтвердити це повідомлення у письмовій формі.
Відповідно до умов п.3.4.1.5 Договору невиконання вимог розділу 2 Договору «Дії страхувальника при настанні страхового випадку» є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Крім того, із заяви про добровільне страхування наземного транспорту, на підставі якої був укладений Договір вбачається, що до керування застрахованим автомобілем, крім власника - відповідача у справі, була допущена і його дружина - ОСОБА_8
Судом також встановлено, що 28.03.2010 р. о 7-00 годині на вул. Федюхіна у м. Севастополі відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «КІА Сеrato» державний НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_8, проте у встановлений пунктом 2.3 договору строк ані позивач, ані ОСОБА_8 страховика про настання страхового випадку не повідомили,
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 повідомив відповідача про настання страхового випадку лише 30 березня 2010 року, а відповідачем, в свою чергу, були виявлені пошкодження автомобіля марки «КІА Сеrato», замовлено проведення оцінки та було прийняте рішення № СТ/10/0621 від 25.05.2010 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 2.3 Договору через несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку.
Доводи позивача стосовно поважності причин пропуск строку повідомлення страховика про настання страхового випадку через те, що при ДТП ОСОБА_8 отримала травму ока, правильно визнані судом необґрунтованими, оскільки з довідки травмпункту Першої Севастопольської лікарні вбачається лише те, що ОСОБА_8 28 березня 2010 року зверталася до лікарні, при цьому будь-яких підтверджень щодо відсутності в неї можливості сповістити страховика за телефоном про настання ДТП (наприклад, перебування в реанімації, непритомному стані, наявність травми, яка б виключала фізичну можливість телефонної розмови тощо) суду не надано.
Правильно врахувавши викладені обставини справи, вимоги закону та Договору, надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч.1 ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 травня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Н.Г.Алєєва
С.В.Лівінський