ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2а-3521/2011

"06" травня 2011 р.   року                                                                                м. Сімферополь

   суддя Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Гоцкалюк Д.В., розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя  АР Крим про визнання відмови відповідача протиправною та зобов’язання його вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011 року позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства з позовними вимогами до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя  АР Крим про визнання дій відповідача щодо застосування при здійсненні перерахунку пенсії у 2008 році  показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за 2007 рік протиправними та зобов’язання  відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення  пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, за 2008 рік.  Позовні вимоги мотивовані наступним.

Пенсія позивача у 2009 році нараховується і сплачується із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому  по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік, тобто 1197,91 грн.. Позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» вважає такі дії неправомірними і такими, що грубо порушують його права, які гарантовані Конституцією України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18.04.2011 року відкрито скорочене провадження у справі за адміністративним позовом позивача  до Управління Пенсійного фонду України Залізничного району м. Сімферополя АР Крим про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Представник відповідача у встановлений строк свої письмові заперечення суду не надав.

Вивчивши доводи позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 183-2 ч. 4 передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Крім того справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків; не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову; не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача; не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача; не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі  Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість надана  Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові  акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права  і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

Суд вважає необхідним визначити, що, утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68  Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань  щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, доданим до матеріалів справи, і знаходиться на обліку у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим. Пенсія йому начисляється із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, у 2007 році (1197,91 грн.).

15.05.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою  про перерахунок пенсії згідно  до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» і для надання останнім роз’яснення.

Однак, згідно з відповіддю начальника Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим від 04.04.2011 року нарахування пенсії  із застосуванням зазначеного показника здійснюється у зв’язку з відсутністю законодавчого врегулювання та колізії у законодавстві. Зазначено також, що при нарахуванні позивачеві пенсії, відповідач керується підпунктом 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Суд вважає такі дії відповідача незаконними і порушують права  позивача на отримання пенсії у розмірі, згідно діючого законодавства.

Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частину 4 статті 42  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» внесені зміни, зокрема, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначеного в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2009 від 22.05.2008 року вказані зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту  35 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.

Таким чином, частина четверта статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  діє в наступній редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Згідно з положеннями частини  2 статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії розраховується з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

В зв’язку з цим, суд вважає цілком законними вимоги позивача про те, що у 2009 році пенсія повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням показника середньої заробітної  плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік – 1573,99грн.

Суд вважає, що перерахунок і виплата пенсії із застосуванням зазначеного показника повинні бути здійснені з 15.05.2009 року, тобто з періоду, коли у позивача виникло таке право.

Оскільки позовні вимоги позивача є обґрунтованими, понесені ним судові витрати у розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам – 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст.256 КАС України постанова, прийнята в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

На підставі ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 94, 159, 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за віком у відповідності з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням  показника середньої заробітної плати за 2008 календарний рік працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2 за період з 15.05.2009 року відповідно до вимог  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування» із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік  - 1573,99грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим виконати постанову суду – негайно.

На постанову може бути подана апеляція до адміністративного суду апеляційної інстанції через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя: