Справа №2А-79/2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 р. м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
Головуючого - судді Юрченко В.П.
При секретарі - Коробка М.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки про перерахунок пенсії за віком, стягнення недоплаченої суми пенсії в розмірі 8185.19 грн. за період з 01.01.2004 р. по 01.10.2006 p.,
ВСТАНОВИВ:
04.09.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ України в Гірницькому районі м.Макіївки.
В судовому засіданні позивач уточнив вимоги позову і показав суду, що він
перебував у відповідача на обліку як пенсіонер в зв*язку з інвалідністю з 1990 року, а з
29.01.1996 року - як пенсіонер за віком. Згідно ч.2 ст. 27 Закону України «Про
загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата для нарахування
частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності вказаного Закону
визначається на умовах і в порядку, передбаченому раніше діючим законодавством, а
після набрання ним чинності, - на умовах, передбаченим абз. 1 вказаної частини.
Постановою KM України № 1151 від 24.07.2003 року п.6 визначено, що якщо для
нарахування розміру пенсії надані дані про заробіток до 1.01.1992 року при визначені
коефіцієнту заробітної плати за рік (квартал) за цей період часу вважається щомісячно
середньою заробітною платою відповідного року (кварталу). Крім того, вказано, що
середня заробітна плата визначається Державним Комітетом Статистики. З 01.01.2004
року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
відповідач виконав перерахунок пенсії, розмір якої становить 420.26 грн., а після ще
одного перерахунку розмір пенсії в теперішній час становить 425.24 грн. Але, з таким
розміром пенсії позивач не згоден. Так, відповідачем застосовано заробіток, з якого
визначено розмір пенсії не відповідно до даних Держкомстату, що потягнуло зменшення
розміру пенсії. Таким чином, внаслідок неправильного застосування нормативних
документів, його розмір пенсії значно занижено. Так, розмір пенсії має бути 840.83 грн.,
а з 01.01.2004 року розмір недоплати пенсії становить 8185.19 грн. Позивач просить суд
визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати відповідача виплачувати
щомісячну пенсію в розмірі 840.83 грн. і стягнути недоплату.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації недоплачених сум і моральної шкоди позивач відмовився в судовому засіданні.
Представники відповідача, діючі за дорученням, Недомовна Т.В. та Гукова Г.В. позовні вимоги не визнали в повному обсягу, і показали суду, що дійсно позивач
перебуває на обліку як пенсіонер за віком. Для визначення йому пенсії врахована заробітна плата за період з 01.03.1979 року по 31.08.1984 року (60 місяців). З 01.01.2004 року позивачу виконано перерахунок пенсії відповідно до ст.. 43 Закону України«Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», при цьому індивідуальний коефіцієнт зарплати склав 2, 65428. Заробітна плата для розрахунку пенсії визначена відповідно до частини 2 ст. 40 вказано Закону, з застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2002 рік - 306.45 грн., і склала 813.40 грн. З 01.01.2004 року позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії, і розмір пенсії склав 425.24 грн., з 01.03.2006 року після перерахунку пенсії розмір становить 572.56 грн., з 01.04.2006 року розмір пенсії складає 574.90 грн. Пенсія призначена і виплачується відповідно до законодавства України, а тому підстав для задоволення позову немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані суду докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням приходить до висновку, що позов не обгрунтований і задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно пенсійної справи, яка оглянута в судовому засіданні, вбачається, що позивач перебуває на обліку у відповідача як пенсіонер за віком з 29.01.1996 року. Для обчислення розміру пенсії врахована заробітна плата за період з 01.03.1979 року по 31.08.1984 року (60 місяців).
Вказаний факт сторонами не оспорюється.
Позивач вказує, що згідно з даними Держкомстату, середня заробітна плата не відповідає тим показникам, які взяті відповідачем при розрахунку індивідуального коефіцієнту.
Так, згідно з даними Держкомстату заробітна плата становить в 1979 році - 140.14 грн., а відповідач фактично приймає для розрахунку 149.00 грн., в 1980 p.- 146.06 грн., а фактично - 155.00 грн., 1981 рік - 149.16 грн., фактично застосовано 158 грн., 1982 рік -154.74 грн., фактично 163 грн., 1983 рік - 158.64, фактично 166 грн. В зв*язку з завищеними показниками (на думку позивача), індивідуальний коефіцієнт для підвищення зарплати з якої визначається пенсія - зменшується, що погіршує його становище.
Але судом встановлено, що показники середньої заробітної плати визначаються не відповідачем, а встановлені постановою Кабінету міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 року «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян». Так, показники середньої заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, за 1958-1991 роки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до ст..ст. 40, 43 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» становлять: 1979 рік - 148.74 грн., 1980 рік - 155.12, 1981 - 157.89, 1982 - 163.08 грн., 1983 - 165.75 грн. Таким чином, при розрахунку пенсії позивачу з застосуванням коефіцієнтів, судом не встановлено будь-яких порушень, а тому в цій частині позовні вимоги не обґрунтовані.
Крім того, на думку позивача, середній заробіток, який визначено Держкомстатом, за відповідний період необхідно помножити на 10. В даному випадку позивач взагалі не обґрунтував свої вимоги, вважаючи, що збільшення в 10 разів полегшить математичні розрахунки. Так, як вказував позивач, СМЗ за 1979 рік, (згідно з його даними) становить 0.00140 грн. Але вказану величину необхідно збільшити на 10, і таким чином, заробітна плата буде становити 0.01401 Оскільки вказана вимога позивача також не ґрунтується на законі, суд вважає, що в цій частині позов також безпідставний.
Крім того, як вбачається з позовної заяви (а.п.з.3), вимоги якої позивач підтримав в судовому засіданні, позивач, вважає, що його середній заробіток за рік, який становить
в 1979 році 0.05735 необхідно розділити на середньомісячний заробіток по Україні за вказаний рік, при цьому, як вказувалось вище, збільшеному в 10 разів. І отриманий результат є індивідуальним коефіцієнтом. Відповідно необхідно розрахувати за 1980 і всі послі дуючі роки. Але вказана позивачем методика ніяким законодавчими актами України не передбачена, а тому в цій частині позов також не обґрунтований. З яких міркувань позивач визначився, що середній заробіток за рік необхідно розділити на середньомісячний заробіток - в судовому засіданні позивач також пояснити не зміг.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, суд, при розгляді вказаної справи за власною ініціативою вийшов за межі позовних вимог з метою перевірки правильності встановлення розміру пенсії позивачу.
Судом встановлено, що з 01.01.2004 року позивачу проведено перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування». Індивідуальний коеф. складає 2.65428, при цьому заробітна плата для перерахунку визначена у відповідності до ст.. 40 вказаного Закону і постанови Кабінету міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 року «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян». Страховий стаж позивача при проведені перерахунку становить 30 років 8 місяців 5 днів, пільговий стаж становить 21 рік 1 місяць 7 днів. Відповідно до ст.. 24 п.4 вказаного Закону - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів роботи, який визначено відповідачем визначено 0.51667. Вказаний коефіцієнт розраховано вірно.
Розмір заробітної плати позивачу визначено, відповідно до Закону і постави KM України, як вказувалось вище - вірно, і становить 823.04 грн.
Таким чином, дії відповідача при визначенні розміру заробітної плати, а також індивідуального коефіцієнту відповідають діючому законодавству України. Розмір пенсії: 823.04 грн. х 0.52667 = 425.24 грн. В подальшому, розмір пенсії підлягав перерахуванню відповідно до Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік», постанови Кабінету міністрів України № 341 від 11.05.2005 року «Про заходи щодо реалізації частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», постанови Кабінету міністрів України № 470 від 10.04.2006 року «Про підвищення пенсій у зв*язку із зростанням середньої заробітної плати».
Таким чином, суд приходить дло висновку, що дії відповідача при призначенні і перерахунку пенсії позивачу вчинені на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені нормативними актами України. Підстав для задоволення позову судом не встановлено.
На підставі викладеного, Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 14 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки про перерахунок пенсії за віком, стягнення недоплаченої суми пенсії в розмірі 8185.19 грн. за період з 01.01.2004 р. по 01.10.2006 р. в повному обсязі.
Постанова суду вступає в закону силу після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не буде подана.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку п.5 ст.186 КАС України.