Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-5125/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О. А.
Суддя-доповідач: Дашковська А. В.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Крилової О. В. ,
суддів: Дашковської А.В.,
Дзярука М.П.,
при секретарі: Карацюпі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 21 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, зазначивши в обгрунтування позовних вимог, що 27.06. 2010 року на перехресті вул. Пушкіна та вул. Леніна в смт. Якимівка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ - 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобіля «МАЗДА», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача.
ОСОБА_5 керував автомобілем «ВАЗ - 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 14.10.2010 р. закрито провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_5.В. за фактом ДТП за спливом строку накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 04.11.2010 року постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 скасовано, справу закрито на підставі п. 1 ст. 247 КупАП за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу правопорушення. Постанова Апеляційного суду Запорізької області набрала законної сили.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний позивачу автомобіль «ВАЗ - 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до висновку спеціаліста № 264/д автотоварознавчого дослідження від 08.09.2010 року завдана матеріальна шкода склала 6 988 гри. Загальна сума матеріальних збитків, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 8 988 гри.
Крім матеріальних збитків позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, яких позивач зазнав із пошкодженням його автомобіля: на період проведення відбудовного ремонту автомобіля він не мав змоги користуватися належним йому транспортним засобом, що доставляло позивачу незручності, тому що він був позбавлений засобу пересування, чим порушено привичний для нього спосіб життя. Завдану моральну шкоду оцінив в розмірі 5 000 грн.
Посилаючись на вказані обставини просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь майнову шкоду у розмірі 7 488 гр., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, витрати, пов'язані з наданням юридичних послуг ОСОБА_5 в суді у розмірі 1 500 гривень, судовий збір 140 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 21 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
- за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується;
-за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин справи, що мають істотне значення.
За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв"язок та є вина зазначеної особи.
Відмовляючи у задоволення позову, суд виходив з недоведеності вини водія ОСОБА_6, який керував належним йому автомобілем "МАЗДА", реєстраційний номер НОМЕР_2, у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 27 червня 2010 року за участю автомобіля "ВАЗ 21110", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на керував ОСОБА_5, а тому прийшов до висновку, що правових підстав для покладання на відповідачів обов"язку з відшкодування понесених позивачем збитків та моральної шкоди, що виникли в результаті ДТП, немає.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2010 року о 08 год. 30 хв. у смт.Якимівка Якимівського району Запорізької області на перехресті вулиць Пушкіна та Леніна сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля "ВАЗ 21110", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля "МАЗДА", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6
Як вбачається з матеріалів справи, в результаті зазначеної дорожньо - транспортної пригоди, автомобілі: " ВАЗ 21110 ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіль " МАЗДА ", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 були технічно пошкоджені.
На підставі матеріалів дорожньо - транспортної пригоди, свідчень його учасників та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_5 п.8.7.3 Правил дорожнього руху, а тому відносно нього було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно водіїя: ОСОБА_5 14 жовтня 2010 року Якимівським районним судом Запорізької області було винесено постанову, відповідно до якої справу про адміністративне порушення за скоєння адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_5 закрито в зв"язку зі сплином строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказане підтверджено матеріалами адміністративної справи №3-1929/10, яка була оглянута у судовому засіданні та копією постанови суду в цій справі, яка є в матеріалах справи (а.с.1,19).
В діях водія ОСОБА_10 порушень Правил дорожнього руху, що знаходяться у причинному зв"язку із наслідками ДТП, встановлено не було і адміністративний протокол щодо нього не складався.
В обгрунтування позову про відшкодування шкоди ОСОБА_3 посилався на те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль "ВАЗ 21110", стало порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_10, який керував автомобілем " МАЗДА " .
На підтвердження вказаних доводів ОСОБА_3 посилався на той факт, що постанова судді Якимівського районного суду Запорізької області від 14 жовтня 2010 року скасовано відповідно постанови апеляційного суду Запорізької області від 04 листопада 2010 року, справу закрито за відсутностю в діях ОСОБА_5 складу правопорушення, бо "за висновком експерта № 89/10 від 21.08.2010 по справі про адміністративне правопорушення винність ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди достамено не всановлена " (а.с.13).
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили.
З цих підстав посилання позивача на постанову апеляційного суду Запорізької області від 04 листопада 2010 року, як на доказ вини відповідача в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, не є обгрунтованим, оскільки зазначеною постановою суду прийнято рішення щодо дій саме водія ОСОБА_5
Як вбачається з роз"яснень п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об"єктивності експертного дослідження.
Згідно з п.6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 212 цього Кодексу.
Суд першої інстанції виконав зазначені вимоги закону і надав оцінку з точки зору всебічності, повноти і об"єктивності як експертному дослідженню № 89/10 від 21.08.2010 року, проведеному по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5, так і висновкам судової автотехнічної експертизи № 229/11 від 10 червня 2011 року, що була проведена по даній цивільній справі (а.с.79-83). Надані сторонами докази суд оцінив з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України, результати оцінки відборазив у рішенні.
Отже висновок суду про відсутність належних і переконливих доказів щодо вини водія ОСОБА_4, в пошкодженнях, спричинених в результаті ДТП автомобілю "ВАЗ 21110", реєстраційний номер НОМЕР_1, є обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги, в яких апелянт повторює обставини, якими обгрунтовував позов, є неспроможними, оскільки перелічені обставини були належним чином досліджені під час розгляду справи в суді першої інстанції і знайшли своє відображення у рішенні суду.
Інші доводи скарги також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки всупереч положенням ст.ст. 212, 300 ЦПК України зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду щодо їх оцінки.
Таким чином, доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України в якості підстав для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 21 липня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: