ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"20" жовтня 2011 р. Справа № 34/15-10-356
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Палій В.М.,
судді Цвігун В.Л.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Ринок Північний"
на рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2011р. та постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р.
у справі №34/15-10-356
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"
до Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи
ОСОБА_2
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 64 695,94 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №34/15-10-356.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.
Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, при цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15.
За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об’єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відповідно до підпункту “б” п.2 ст.3, з позовних заяв немайнового характеру –5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 №15, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площі в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо).
У даній справі заявлено позовні вимоги як майнового характеру: стягнення з відповідача 64 695,94 грн., так і немайнового характеру: про зобов'язання відповідача звільнити торгове місце шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди –павільйону.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.06.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює ухвалені у справі судові акти у повному обсязі, просить суд їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів як майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми (323,48 грн.), так і немайнового характеру (42,50 грн.), всього 365,98 грн.
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додана квитанція №7922 від 12.09.2011р., відповідно до якої до державного бюджету сплачено державне мито лише у сумі 323,50 грн., тобто менше ніж встановлено.
Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.4 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" на рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2011р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2011р. у справі №34/15-10-356 та додані до неї документи повернути.
2. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" довідку на повернення з державного бюджету 323,50,0 грн. державного мита, перерахованого відповідно до квитанції №7922 від 12.09.2011р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя В.М.Палій
Суддя В.Л.Цвігун