Судове рішення #18353368

    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 22-ц-168/11Головуючий у 1-й інстанції  Свачій І.М.

Категорія - 27Доповідач - Гірський Б.О.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

Суддів —Ткач О.І., Міщія О.Я.

при секретарі Майці Р.І.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення  стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 9 листопада 2010 року   позов задоволено:

“Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської  обласної дирекції АТ-Райффайзен Банк Аваль” (вул. Кардинала Й. Сліпого,8 м. Тернопіль, 46001; ідентифікаційний код 21139067, розподільчий рахунок №290911787 в Тернопільській обласній дирекції АТ “Райфайзен Банк Аваль”, м. Тернопіль, МФО 338501) заборгованість в розмірі 127 380 доларів США 99 центів, що в еквіваленті до гривні становить  1008 437,80 грн.

Звернено стягнення на предмет іпотеки:

–          майнові права на незакінчене будівництвом офісне приміщення, загальною  проектною площею  194,0 кв.м., яке знаходиться на  1-му поверсі у будинку, який будується за адресою: АДРЕСА_1, належне ОСОБА_7

–          майнові права на незакінчене будівництвом нежитлове приміщення громадського призначення, загальною площею 150,82 кв. м, яке знаходиться на першому поверсі  у будинку, який будується  за адресою:  м. Тернопіль, вул. Глибока, 25, належне ОСОБА_7

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства  “Райффайзен Банк Аваль”  в особі  Тернопільської обласної дирекції  АТ “Райффайзен Банк Аваль” 1700 грн. сплаченого судового збору та  120 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.”

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення  Тернопільського міськрайонного суду від 9 листопада 2010 року  скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

          Апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, оскільки несплата відсотків за користування кредитом не може бути підставою для задоволення вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту.

          В суд апеляційної інстанції сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання і не представили доказів поважності причин неявки, тому розгляд справи проводиться в порядку, визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.    

          Задовольняючи позовні вимоги ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” суд першої інстанції виходив з того, що несплата позичальником ОСОБА_7 будь-якого платежу за укладеним кредитним договором породжує  заборгованість, що є підставою для дострокового стягнення з неї коштів в користь банку, як кредитора.

 З таким висновком суду погоджується суд апеляційної інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 січня 2007 року  між ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” , правонаступником  якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_7  укладено кредитний договір №014/0034/74/29829 та додаткову угоду №1 до нього, згідно якого  позивач надав відповідачу  кредит в сумі  139 000 доларів США терміном погашення до 21 січня 2027 року  із сплатою  14.75 відсотків річних  за користування кредитними коштами.

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором  кредитор уклав із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ( надалі- поручителі) договір поруки  №1-Р від  22 січня 2007 року, згідно умов якого поручителі на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед кредитором  відповідати за борговими зобов'язаннями боржника —ОСОБА_7, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі.

Крім цього, на виконання договору кредиту з ОСОБА_7 були укладені договори іпотеки:

–          договір іпотеки, посвідчений приватним  нотаріусом  Тернопільського міського  нотаріального округу ОСОБА_11 22.01.2007 року за реєстровим №698, предметом якого є  майнові права  на незакінчене будівництвом офісне  приміщення, загальною проектною  площею  194, 0 кв. м., яке знаходиться на першому поверсі  у будинку, який будується  за адресою  АДРЕСА_1.

–           договір іпотеки,  посвідчений приватним нотаріусом  Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_11 25.02.2010 року за реєстровим №243, предметом якого є майнові права на незакінчене будівництвом  нежитлове приміщення  громадського призначення, загальною проектною площею  150,82 кв.м., яке знаходиться  на 1-му поверсі  у будинку, який будується за адресою м. Тернопіль, вул. Глибока,25.

Згідно ст.ст. 1054, 573 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства…

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником  зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

          З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_7 умов кредитного договору (який підписаний сторонами), утворилася заборгованість по кредиту в сумі 127 380, 99 дол. США, з яких   сума неповернутого кредиту - 104 344,88 дол. США, сума заборгованих відсотків -10302,84 дол. США, сума пені за порушення строків сплати відсотків — 12733,27 дол. США.

          Враховуючи те, що у кредитному договорі, договорі поруки та    договорах іпотеки сторони визначили підстави та порядок повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за порушення строків сплати відсотків, а також правові наслідки невиконання договірних зобов’язань, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність вимог банку про дострокове погашення заборгованості за кредитом і звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування.   

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -

                       Ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення .Тернопільського міськрайонного суду  від 9 листопада 2010 року  залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних  справ.

З оригіналом згідно:


Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація