АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-353/11Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О.
Категорія - 57Доповідач - Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
Суддів —Бахметової В.Х., Ткач О.І.
при секретарі –Дуді Г.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі на рішення Підгаєцького районного суду від 02 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі про здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неперерахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2007 року по 2009 рік, зобов'язати відповідача здійснити вказаний перерахунок пенсії та виплатити заборгованість в сумі 3774,50 грн.
Рішенням Підгаєцького районного суду від 02 вересня 2010 року позов задоволено частково:
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі провести нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статті 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12. 2009 року із урахуванням проведених виплат за вказаний період.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача сплачені ним при подачі позову в суд судові витрати, а саме 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи.
В апеляційній скарзі УПФ в Підгаєцькому районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі та запереченнях на неї доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що УПФ в Підгаєцькому районі як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період, коли дія цієї норми не була зупинена), але в порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Протягом 2007 - 2009 років ОСОБА_3 не було в повному обсязі нараховано і виплачено підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період чинності Закону №2195-1У.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст.71 Закону “Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-V дію статті 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 рік із врахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-V визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік” було змінено редакцію ст.6 Закону № 2195-IV .
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ці зміни також визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Разом із цим, на підставі вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене та те, що законодавством України у 2009 році дія ст. 6 Закону № 2195-IV не зупинялась, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року повинна була нараховуватись підвищена пенсія, яка передбачена для дітей війни, тому відмова УПФ в Підгаєцькому районі в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни на увагу не заслуговують, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ в Підгаєцькому районі для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.
Безпідставними є також посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів ПФУ, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Стосовно посилань апелянта на те, що законодавством України не визначено поняття “мінімальна пенсія за віком” як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, то колегія вважає за необхідне вказати про наступне.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однак, згідно ч. 3 ст. 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати цей розмір.
Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обгрунтованим.
Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.
Керуючись ст.ст. 197, 200, 206 КАСУ України,-
Ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі відхилити.
Рішення Підгаєцького районного суду від 02 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський