Справа № 22-ц-805/11Головуючий у 1-й інстанції Кренцель М.І.
Категорія - 45Доповідач - Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Бахметової В.Х., Ткач О.І.
при секретарі - Майці Р.Ю.
з участю апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області, Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
Позивачка посилалася на те, що після смерті ОСОБА_2 успадкувала належне йому майно, права, в тому числі і майнове право його матері ОСОБА_3 на земельний пай в колективних землях бувшого колгоспу ім. Т.Г. Шевченка, оскільки на час видачі державного акту 09.05.1995 року вона була живою і залишалася членом даного колгоспу, так як працювала в ньому, а з 1961 року перебувала на пенсії по інвалідності.
В зв’язку з тим, що ОСОБА_3 помилково не була включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, тому просила визнати за нею, як спадкоємцем її майнових прав, право на земельну частку, так як відповідачі відмовляються визнати за нею таке право.
Рішенням Козівського районного суду від 14.04.2011 року відмовлено в задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред’явлені нею вимоги.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно її права на земельну частку (пай) у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову, виходив з того, що ОСОБА_3, на час смерті, не набула права на земельну частку (пай), оскільки не була включена до списку, що додається до державного акту про право колективної власності на землю, тому немає об’єкту спадкування і сплила позовна давність.
Проте, такий висновок суду не є обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Велика Плавуча Козівського району Тернопільської області померла ОСОБА_3, яка була колгоспною пенсіонеркою і проживала з сином ОСОБА_2
ОСОБА_3 за життя, а саме з 1950 року по 1961 рік працювала в колгоспі ім. Шевченка Козівського району Тернопільського області, а з 1961 року перебувала на пенсії по інвалідності.
09.06.1995 року, на підставі рішення Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, селянській спілці ім. Шевченка, членом якої залишалася ОСОБА_3, був виданий державний акт про право колективної власності на землю для ведення сільськогосподарського виробництва. Списки до державного акта на право колективної власності на землю були затверджені рішенням зборів членів спілки від 21.04.1996 року і в дані списки ОСОБА_3 включена не була.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2.
Рішенням Бережанського районного суду від 18.11.2010 року за ОСОБА_1 визнано право власності, в порядку спадкування за законом, на майно померлого ОСОБА_2
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, в силу ст. 549 ЦК України, в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення таких правовідносин, успадкував майно своєї матері –ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він проживаючи з спадкодавцем в одному будинку фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.
Однак, за життя своїх спадкових прав на це майно не оформив.
Відповідно до розділу VII ЦК України в редакції 1963 року, як і статей 1217, 1218 ЦК України в редакції 2004 року, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" право на земельну частку (пай) може бути об’єктом спадкування.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Оскільки на час видачі державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_3 була жива, залишалася членом селянської спілки, якій була передана у колективну власність земля для ведення сільськогосподарського виробництва, тому відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" вона набула право на земельну частку пай і після смерті помилково не була включена до списків, що додаються до державного акта на право колективної власності на землю.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 має право на успадкування цієї ідеальної частки (в тому числі і за рахунок земель запасу Великоплавучанської сільської ради Козівського району), як спадкоємиця прав та обов’язків ОСОБА_2
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції зроблено невірні висновки за обставинами справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Козівського районного суду Тернопільської області скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), у порядку спадкування, в землях бувшої селянської спілки ім. Шевченка на території Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, право колективної власності на які посвідчено Державним актом від 09.06.1995 року.
Судові витрати покласти на сторони в межах сум ними понесених.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржено протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський