АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-94/11Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В.
Категорія - 57Доповідач - Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
Суддів —Гірського Б.О., Бахметової В.Х.
при секретарі —Дуді Г.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі на рішення Чортківського районного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі про стягнення заборгованості та зобов'язання здійснити перерахунок доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та їх виплату згідно закону,-
ВСТАНОВИЛА:
В вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі, посилаючись на те, що вона як постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії має право на перерахунок додаткової пенсії у відповідності до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII, у розмірі 15% відсотків мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Тому позивач просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі здійснити вказаний перерахунок пенсій за період з 2005 року по даний час.
Рішенням Чортківського районного суду від 21 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі здійснити перерахунок ОСОБА_4 доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 09 вересня 2007 року по 09 вересня 2010 року у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за місяць та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 вересня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 09 вересня 2010 року .
Судові витрати покладено на сторони в межах ними понесених.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що мінімальна пенсія за віком Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлена. Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених за цим Законом. Позивачу пенсія призначена згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та визначена з урахуванням положень Постанови КМУ “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 року №654 (з наступними змінами), а тому визначений у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії не може поширюватись на правовідносини, що виникли на підставі інших законів.
Крім цього, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону здійснюється за рахунок державного бюджету, а управління ПФУ виступає лише як розпорядник коштів державного бюджету і отримавши асигнування, виплачує їх за цільовим призначенням.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. ст. 39, 49, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII позивач має право на одержання пенсії, додаткової пенсії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а тому відповідач повинен був діяти у відповідності з даними вимогами Закону та здійснити ОСОБА_4 відповідні нарахування, виплату пенсії та доплати, однак таких дій не вчинив, чим порушив гарантоване державою право позивача на соціальні виплати у встановлених законодавством розмірах, яке підлягає захисту шляхом задоволення позову.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 4 категорії, що стверджується посвідченням НОМЕР_1, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що видане Тернопільською обласною державною адміністрацією 01.12.1992 року.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено нарахування та виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 4 категорії у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч.2 ст. 39 Закону №796-XII передбачена доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Виходячи із змісту вищезгаданих статей Закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з вимогами ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1,2 ст.8 Конституції України “Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.”
Згідно ст. 22 Конституції України “При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.”
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі повинно було здійснити нарахування додаткової пенсії та доплати до пенсії позивачу керуючись статтями 39, 49, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 23 1-У. Відповідно відмова управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі в такому нарахуванні та виплаті є протиправною бездіяльністю.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що положення ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених цим Законом, оскільки таке положення не є перешкодою для застосування розміру мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з нею пенсій чи доплат, так як чинним законодавством не встановленого іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 даної статті.
З урахуванням того, що законодавством України не надано повноважень Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком або встановлення в абсолютних цифрах розмірів соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком або розміру мінімальної заробітної плати, посилання відповідача на необхідність застосування Постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№654 від 16.07.2008 року для основної пенсії та Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», колегія суддів не приймає до уваги виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, якими звужено зміст і обсяг прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.
Необґрунтованим є також посилання апелянта на можливість не цільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки судом не ухвалено рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обгрунтованим.
Справа розглянута в межах та в порядку діючого на час її розгляду законодавства.
Керуючись ст.ст. 197, 200, 206 КАСУ України,-
УхвалиВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі відхилити.
Рішення Чортківського районного суду від 21 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський