Справа № 22-ц-499/11Головуючий у 1-й інстанції Кренцель М.І.
Категорія - 23Доповідач - Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Ткач О.І., Бахметової В.Х.
при секретарі - Майці Р.Ю.
з участю представника апелянта ОСОБА_1 –ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду від 13 січня 2011 в справі за позовом Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області до ОСОБА_1, треті особи –ОСОБА_3, державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" про визнання частково недійсним договору оренди земельної ділянки та позовом ОСОБА_1 до Козівської державної адміністрації Тернопільської області про визнання недійсним договору оренди водного плеса, –
В С Т А Н О В И Л А:
В серпні 2010 року Козівська районна адміністрація Тернопільської області звернулася до суду з указаним позовом, в якому зазначила, що 10.04.2008 року між нею та фізичними особами –ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі водного фонду під ставком).
ОСОБА_3 виконує умови договору, уклав з ними, як орендодавцем, договір оренди водного об’єкта (ставка), як це передбачено ст. 51 Водного кодексу України, виготовив за власні кошти технічну та проектну документацію і приступив до використання орендованого об’єкту за цільовим призначенням.
ОСОБА_1 умови договору не виконує, договір оренди водного об’єкта (ставка) не укладає, участі в виготовленні необхідної документації не приймав, ставок за цільовим призначенням не використовує.
В зв’язку з цим, просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.04.2008 року, в частині що стосується відносин з ОСОБА_1, посилаючись на порушення ним договірних зобов'язань.
ОСОБА_1 в жовтні 2010 року звернувся до суду з позовними вимогами, в яких зазначив, що 29.04.2009 року був укладений договір оренди ставку між Козівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3
Вважаючи, що цей договір порушує його права, як одного з орендарів земельної ділянки під цим ставком і перешкоджає йому займатися риборозведенням, просив визнати його недійсним, посилаючись на статті 16, 373 ЦК України.
Рішенням Козівського районного суду від 13.01.2011 року позов Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області задоволено.
Визнано частково недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.04.2008 року зареєстрований 29.04.2008 року за №04.09.650.00231 в частині відносин з ОСОБА_1
Зобов’язано Козівський райвідділ Тернопільської регіональної філії ДП "УДЗК" внести до реєстру відомості про зміни в договорі оренди.
В позові ОСОБА_1 до Козівської районної державної адміністрації відмовлено.
Ухвалою цього ж суду від 04.02.2010 року роз’яснено судове рішення і зазначено, що підставою визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.04.2008 року в частині відносин з ОСОБА_1 є невиконання останнім договірних зобов’язань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні пред’явлених Козівською районною державною адміністрацією вимог, а його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає в частині, що стосується вирішення позовних вимог ОСОБА_1 і не відповідає в частині, що стосується вирішення позовних вимог Козівської районної державної адміністрації.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2008 року між Козівською районною державною адміністрацією Тернопільської області та фізичними особами –ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення (землі водного фонду під ставком) загальною площею 10,2724 га, розміщеної на території Денисівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.
ОСОБА_1, як один з орендарів, не виконує взяті на себе за договором зобов'язання: не укладає договір оренди водного об’єкта (ставка), не приймає участі у виготовленні технічної та проектної документації і не використовує орендований об’єкт за цільовим призначенням з моменту укладення договору.
Проте, встановивши дані обставини справи за позовом Козівської районної державної адміністрації, суд першої інстанції невірно застосував до вказаних правовідносин норми матеріального права і прийшов до необґрунтованого висновку про те, що порушення зобов'язання стороною може бути підставою для визнання недійсним правочину (чи його частини), на підставі якого воно виникло.
Так, виходячи з положень ст. 215 ЦК України та згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 7 постанови №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
У порушення вимог закону суд першої інстанції, визнавши оспорюваний правочин частково недійсним, жодних законних підстав для визнання його недійсним не зазначив; на норми закону, які містять вимоги, недодержання яких є підставою недійсності правочину, не послався.
Таким чином, судове рішення в частині, що стосується задоволення позовних вимог Козівської районної державної адміністрації підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового, яким слід відмовити в задоволенні їх вимог про визнання частково недійсним правочину.
Що стосується рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди ставку, який укладено 29.04.2009 року між Козівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, одним з орендарів за договором оренди земельної ділянки від 10.04.2008 року, що за власні кошти виготовив проектну документацію на даний об’єкт, то в цій частині воно є законним.
Суд першої інстанції при його ухваленні вірно виходив з того, що позивач не зазначив жодних із визначених законом підстав для визнання оспорюваного ним правочину недійсним.
Також підлягає скасуванню і ухвала суду першої інстанції від 04.02.2011 року про роз’яснення судового рішення, оскільки є похідною від рішення стосовно вирішення позовних вимог Козівської районної державної адміністрації.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Козівського районного суду від 13.01.2011 року в частині задоволення позовних вимог Козівської районної державної адміністрації.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Козівській районній державній адміністрації в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
В решті рішення залишити без змін.
Скасувати ухвалу Козівського районного суду від 04.02.2011 року про роз’яснення судового рішення.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський