Справа № 22-ц-546/11Головуючий у 1-й інстанції Антоновський О.О.
Категорія - 45Доповідач - Гірський Б.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Ткач О.І., Бахметової В.Х.
при секретарі - Майці Р.Ю.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Заліщицького районного суду від 04 лютого 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Заліщицької міської ради Тернопільської області, управління Держкомзему у Заліщицькому районі Тернопільської області, треті особи –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Заліщицького районного суду від 04.02.2011 року відмовлено за безпідставністю в задоволенні пред’явленого ОСОБА_1, ОСОБА_2 позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в повному обсязі задовольнити пред’явлені ними вимоги.
Апелянти зазначають, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи стосовно порушення їх прав, як землекористувачів та неправильно оцінив докази у справі.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відхилити.
З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Заліщицької міської ради Тернопільської області, управління Держкомзему у Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Позивачі зазначили, що є власниками приміщень в двохквартирному будинку по АДРЕСА_1 і відповідно користувачами земельної ділянки, яка прилягає до їх багатоквартирного будинку.
В 2010 році вони взнали, що суміжному землекористувачу ОСОБА_3 в 2005 році був виданий, з порушенням вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0255 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розміщену по АДРЕСА_2, оскільки, на їх думку, їй було передано у приватну власність частину земельної ділянки, яка відноситься до їх багатоквартирного будинку та вона не є громадянкою України.
В зв’язку з цим, просили задовольнити їх вимоги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з безпідставності таких вимог, оскільки позивачі не є ні власниками, ні користувачами земельної ділянки, яка відноситься до багатоквартирного будинку і ними не доведено факту захоплення частини прибудинкової території з боку суміжного власника земельної ділянки ОСОБА_3
З даним висновком погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Із змісту ч. 2 ст. 152 ЗК України, вбачається, що лише власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 04.01.1992 року та 20.10.1992 року придбав у виконкому Заліщицької міської ради квартири в двохквартирному будинку по АДРЕСА_1.
Після придбання цих квартир, ОСОБА_1 не звертався в Заліщицьку міську раду з заявою про надання йому земельної ділянки в користування чи про передачу її у власність, що він не заперечив в судовому засіданні і що підтверджується листом Заліщицької міської ради №36-08 від 04.02.2011 року (а.с. 84), з якого вбачається, що земельна ділянка площею 0,0123 га, для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 обліковується в землях житлової забудови не наданих у власність чи користування.
09.08.2001 року ОСОБА_1 57/100 частини квартири № 1 за вказаною адресою подарував дочці ОСОБА_2, яка також не набула прав землекористувача.
Із змісту статті 129 Конституції України вбачається, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Таким чином, є безпідставними вимоги позивачів про порушення їх прав, як землекористувачів, оскільки ними не доведено належними та допустимими доказами, в силу статей 58-60 ЦПК України, перебування у їх правомірному користуванні спірної земельної ділянки, як є і безпідставними посилання на порушення судом їх законних прав у витребуванні доказів, оскільки ними та їх представником не надано відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто, як це передбачено статтею 137 ЦПК.
Також, з пояснень позивачів та їх представника в суді апеляційної інстанції вбачається, що не надаючи будь-яких доказів про правомірність користування земельною ділянкою; фактичний розмір земельної ділянки та розмір захопленої частини (якщо взагалі це має місце) вони просять суд фактично перевірити правомірність та законність видачі державних актів на право власності на земельну ділянку іншим громадянам –їх сусідам.
Крім того, статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельну ділянку здійснюється шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а не шляхом визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю, який є похідним від цього рішення, а тому і з цих підстав позов не підлягає до задоволення.
Таким чином, судом першої інстанції дана вірна правова оцінка представленим сторонами доказам та ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Заліщицького районного суду від 04.02.2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський