Справа № 22-ц-412/11Головуючий у 1-й інстанції Костів О.З.
Категорія - 37Доповідач - Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Ткач О.І., Бахметової В.Х.
при секретарі - Данилюк Г.І.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа –Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він, як особа, в користь якої померлим було складено заповіт, не прийняв спадщину в установлений законом строк.
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.04.2010 року позов задоволено.
"Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, –2 місяці з дня набрання рішенням законної сили".
Ухвалою цього ж суду від 31.08.2010 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд даного заочного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області вирішила, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України та роз’яснень, даних в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо спадкоємець протягом шестимісячного строку, який починається з часу відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з цього, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який за життя, а саме 02.12.1996 року, склав заповіт, яким заповів все належне йому майно, в користь позивача ОСОБА_2
Після його смерті відкрилася спадщина і спадковим майном є квартира на АДРЕСА_1.
Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину не прийняв, хоча знав про наявність заповіту з часу відкриття спадщини.
Спадкоємцем першої черги за законом є син померлого ОСОБА_1, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і був зареєстрований з ним за однією адресою. Дане помешкання є його єдиним житлом.
В березні 2010 року позивач ОСОБА_2, як особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на поважність пропуску строку через сімейні обставини та тривале лікування.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з поважності пропуску ним встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Проте такий висновок суду не є обґрунтований.
Відповідно до змісту статей 58-60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази поважності (через сімейні обставини чи хворобу) причин пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, які були б пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення такої дії, як подання в нотконтору заяви про прийняття спадщини.
Крім того, доводи ОСОБА_2 про неможливість в установлений строк прийняти спадщину, в зв’язку з хворобою, спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою Тернопільського обласного комунального протитуберкульозного диспансеру (а.с.24), з якої вбачається, що з часу відкриття спадщини –грудень 2005 року і протягом подальших п’яти місяців він знаходився на амбулаторному лікуванні в домашніх умовах, а потім до вересня 2006 року не лікувався і відповідно не був позбавлений можливості своєчасно звернутися в нотконтору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким слід відмовити ОСОБА_2 у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області,-
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29.04.2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський